Не враховуючи "Гаррі Поттера" та прочитані дитячі книги української Маші, щось доросле українською я читала... у школі! Тому не могла пройти мимо цього нашумівшого роману.
Нагороди:
2014 - спеціальна відзнака Форуму видавців.
2014 - переможець премії "Книга року ВВС"
Станіславів (Івано-Франківськ) початку двадцятого століття - окраїнне місто Австро-Угорської імперії. У центрі історії - «доля двох жінок, що переплелись так тісно, як стовбури дерев». Покликання однієї - служити іншій, покликання другої - приймати службу. Обидві не можуть одна без одної жити, але така любов і заважає одна одній жити.
Станиславів тоді був Австро-Угорщиною, населення було дуже змішане - німці, поляки, русини, євреї. Мови спліталися, перемішувалися. Багато діалектичних та застарілих слів. Але незабаром я втягнулася і перестала помічати. Книга дуже атмосферна і було цікаво дізнатися, як жили у 1900 році ще й на теперішній Західній Україні. У романі багато опису вулиць, побуту, інтер'єру, моди. А скільки описів їжі! Оооо! Я ВИМАГАЮ, аби видавництво Старого Лева тепер випустило кулінарну книгу за романом!))))))
Ви тільки-но послухайте:
трюфелі, зварені на мадейрі;
вуджений язик;
каляфіори з бешамелем;
неаполітанська зума із пармезану;
віденський розбратель;
товченики английські;
шодо молочне ванількове;
чоколядова гялярета;
торт з яблук по-медіоланськи;
торт Захера;
оршада;
різноманітні налісники;
птисі з ванільним кремом;
пляцки;
пундики з рожею;
завиванці;
та інші смаколики.
Не знаю, як ви, а мій рот одразу наповнюється слиною))
Захера та
налісники я вже робила, ось хочу пошукати інші рецепти))
Роман повільний, якихось екшенів тут не знайдете. Це просто розповідь про той час. Трохи любовної лініїї, трохи проблем з дітьми, багото думок про Бога. І головна думка - живіть своїм життям! Не треба жертвувати собою заради когось. І себе погубите, і інших.