І Вам доброго дня :) Притулитися найлегше в метрі - став собі в куточку, сильно не хотає, то можна й не триматися :). А от чайку ні в метрі, ні в маршрутці з чайника не попити :). Тим більше, що добрий чай і бесіда похапцем не виходять, а читання... все одно в транспорті я випадаю в нірвану, а книжка лише полегшує та випадіння :). Хоча все надто суб'єктивно. А кипа неперевірених робіт аж надто об'єктивно муляє очі :). Гарного робочого дня!
Дякую, та в мене сьогодні ще не робочий:) У нас дуже нерівномірно йде робота, тому перші три дні тижня ми здебільша чергуємо:тиждень я -два дні, а напарниця - один, тиждень - навпаки. Газету ж робимо за день-півтора...
Чесно-чесно кажучи, я навіть уявити не можу, з ким би мені було АБСОЛЮТНО комфортно (я не кажу - "приємно" чи по-дурному хотілося б...) чаювати. Уяви бракує. Уяви бракує на обриси теї душі, я її відчуваю. Так, мені бракує підтримки духа, але з довшанням дня це має конпенсуватися... :)
я навіть уявити не можуisa_takidaNovember 28 2011, 09:08:57 UTC
Я теж :). Інколи спадає на думку, що дається в знаки надмірне спілкування на роботі - відверто хочеться самотності, причому навіть собі, точніше внутрішньому монологу, хочеться гаркнути: "Стули пельку" :).
Думаю, з роботою мені трохи легше: можна порівняти з тим, що в газеті певний обсяг робиться за тиждень, у нас розтягнено на семестр: перші місяці спокійненько (якщо не враховувати різні аврали, як перехід на європейську систему оцінювання й переписування під неї програм). А під кінець маємо пекло: студенти згадують, що їм треба виходити на сесію (5 грудня вже починаються заліки, то мурашник заворушився :)).
Сьогодні теж удома, але треба на завтра попідбивати підсумки (не зроблю того - життя мені не дадуть :)).
Comments 8
Три години читати - це справді розкіш. Якщо, звісно, у транспорті десь дадуть притулитися:)
Але взимку й чайник не завадить же:) І чай. І бесіда:)
Reply
Притулитися найлегше в метрі - став собі в куточку, сильно не хотає, то можна й не триматися :). А от чайку ні в метрі, ні в маршрутці з чайника не попити :). Тим більше, що добрий чай і бесіда похапцем не виходять, а читання... все одно в транспорті я випадаю в нірвану, а книжка лише полегшує та випадіння :).
Хоча все надто суб'єктивно. А кипа неперевірених робіт аж надто об'єктивно муляє очі :). Гарного робочого дня!
Reply
Чесно-чесно кажучи, я навіть уявити не можу, з ким би мені було АБСОЛЮТНО комфортно (я не кажу - "приємно" чи по-дурному хотілося б...) чаювати. Уяви бракує. Уяви бракує на обриси теї душі, я її відчуваю. Так, мені бракує підтримки духа, але з довшанням дня це має конпенсуватися... :)
Reply
Думаю, з роботою мені трохи легше: можна порівняти з тим, що в газеті певний обсяг робиться за тиждень, у нас розтягнено на семестр: перші місяці спокійненько (якщо не враховувати різні аврали, як перехід на європейську систему оцінювання й переписування під неї програм). А під кінець маємо пекло: студенти згадують, що їм треба виходити на сесію (5 грудня вже починаються заліки, то мурашник заворушився :)).
Сьогодні теж удома, але треба на завтра попідбивати підсумки (не зроблю того - життя мені не дадуть :)).
Reply
Тепла на душі і в домівці, порозуміння, радості, миру, любові, здоровля й достатку бажаю нині і завжди. Будьмо!:)
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment