"що з гравітацією?"
А я ламала голову, що відбувається :).
Може, й не гравітація, та щось не так закрутилося, принаймні в моєму світі. А як наслідок - у неділю об’їлася, у ніч на понеділок снилися чорні хмари, що тягли в собі кипу непотребу, який залітав людям у вікна (запчастини від автівок, бо самі автівки, дякувати Богові, туди не пролазили :)), а з ранку понеділка болів живіт (чи то від переїдання, чи то після неприємного сну), не записалася на прийом до лікаря, бо та хворіє, а потім влаштувала в хаті ті самі чорні хмари, хоч і без автівок: була лишень чорна обпалена сковорідка, жир у якій раптом спалахнув і полум’я почало зростати на очах. А я стояла й думала, чи варто спробувати залити водою (ага, щоб та вода шваркнула потім в усі боки й не факт, що зіб’ю полум’я), чи відкрити вікно, бо ж дим аж очі виїдає (правильно: запустити побільше кисню, щоб факел не 70 см був, а до стелі)… Коли зрештою полум’я приборкала, накинувши на сковороду кришку, від смороду й чаду прокинулася мати, а Лера бігала, затиснувши пальцями носика й кричала, що то за запах такий страшний…
Бувають «не мої» дні, коли краще зайве не контактувати зі світом, аби не зруйнувати вщент… Учора був саме такий. Утеча на роботу: а там в комп’ютерному класі не працює Інтернет :).
Сьогодні торсійні поля почали закручувати в звичному напрямку… Сподіваюся :).