Ви з мамою прекрасно пишете Аж сама згадала будинок, де я народилась. Жили в приватному будинку, все було таке велике, загадкове, радісне, безтурботне. І великий сад, абрикоси, які падали на дах і скочувалися з шиферу на доріжку біля вікон. Досі, коли я їм марельки, у мене перед очима постає це велике старе розлоге абрикосове дерево. А за будинком росли два великих горіхи. І кожну осінь руки у нас були чорні від горіхів, і на пічці, якою гріли воду в батареях, насушували по чотири мішки горіхів. І велике старе дзеркало в коридорі. І прохідна кімната бабусі, зі старим сервантом, де було дуже багато книжок...
Жаль, не повернутися вже туди. А так хочеться хоч одним оком знову це все побачити...
Спасибо! Ты так хорошо описала, что у меня как будто еще одно виртуальное детство появилось :) Я часто в эту игру играю: а вот если бы я выросла в доме Аксакова, или в доме бабушки моего мужа в Лубнах, или на ферме в Канзасе :)
Хі-хі :) Прямо сестри А я в дитинстві все уявляла, як же живуть мишки, які живуть у нас під шафою. Чи сидять за столом, чи сплять в ліжечку, чим дітей годують (Тома і Джеррі тоді ще не було, щоб уявити собі це яскравіше)
Душевно как! Я как-то вспоминала нашу дачу, детство, лес и грибы, но посмотреть, увы, уже не на что. Т.к. построена она была как-то не вполне законно, то ее давно снесли и вырыли котлован на том месте. :(
Comments 7
Деньги пришли????:)
Reply
Reply
Аж сама згадала будинок, де я народилась. Жили в приватному будинку, все було таке велике, загадкове, радісне, безтурботне. І великий сад, абрикоси, які падали на дах і скочувалися з шиферу на доріжку біля вікон. Досі, коли я їм марельки, у мене перед очима постає це велике старе розлоге абрикосове дерево. А за будинком росли два великих горіхи. І кожну осінь руки у нас були чорні від горіхів, і на пічці, якою гріли воду в батареях, насушували по чотири мішки горіхів. І велике старе дзеркало в коридорі. І прохідна кімната бабусі, зі старим сервантом, де було дуже багато книжок...
Жаль, не повернутися вже туди. А так хочеться хоч одним оком знову це все побачити...
Reply
Ты так хорошо описала, что у меня как будто еще одно виртуальное детство появилось :) Я часто в эту игру играю: а вот если бы я выросла в доме Аксакова, или в доме бабушки моего мужа в Лубнах, или на ферме в Канзасе :)
Reply
А я в дитинстві все уявляла, як же живуть мишки, які живуть у нас під шафою. Чи сидять за столом, чи сплять в ліжечку, чим дітей годують (Тома і Джеррі тоді ще не було, щоб уявити собі це яскравіше)
Reply
Я как-то вспоминала нашу дачу, детство, лес и грибы, но посмотреть, увы, уже не на что. Т.к. построена она была как-то не вполне законно, то ее давно снесли и вырыли котлован на том месте. :(
Reply
Reply
Leave a comment