black out

Jan 17, 2014 18:00




ті що влаштовані тим як усе влаштовано
ті що залежні лише від своїх узалежнень
ті що шукають землю свою обітовану
ті що замкнулись у власній невидимій вежі -
всі одне одним ми небезпечно травмовані
всі ми такі неуважні і необережні..

кожен же чує лиш те що спроможний чути
кожен же бачить лиш те що уміє бачити
кожен по-своєму звихнутий і шизанутий
кожному можна простити хоч щось і пробачити -
всім нам однаково порожньо й боляче бути
всім нам незатишно й тісно чомусь одначе..

тільки насправді нічого такого немає
тільки насправді нікого не видно й не треба
тільки пуста порожнеча холодна безкрая
кінчений сон ні про що неіснуючої амеби
і нас із тобою нема - я майже це знаю
тільки не знаю що маю робити з любов'ю до тебе

поезія, текст-і-візія, #іздрик, вірші

Previous post Next post
Up