З часу моїх перших пологів мене хвилювало питання про те, скільки може тривати "безводний" період, без ризику для матері і дитини. Я почала копати цю тему і зустріла інфу, що у Європі поширеною є практика чекати розвитку родової діяльності впродож 48 годин від початку виливання вод. При цьому наголошувалося, що для зменшення ризику потрапляння інфекції в родові шляхи, слід уникати вагінального обстеження. А що в Україні?
У нас існує Клінічний протокол з акушерської та гінекологічної допомоги ПЕРЕДЧАСНИЙ РОЗРИВ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК , затверджений НАКАЗом МОЗУ № 782 від 29.12.2005 року. Згідно цього протоколу:
Спонтанна пологова діяльність (без спроб індукції пологової діяльності) за умови доношеної вагітності розвивається у 70 % вагітних протягом перших 24 годин від моменту констатації розриву плодових оболонок, а у 90 % - в перші 48 годин. Очікувальна тактика у цих випадках за відсутності клінічних проявів інфекції та своєчасної антибіотикопрофілактики не підвищує частоту гнійно-запальних ускладнень у матері і у новонародженого.
Очікувальна тактика (без індукції пологової діяльності) може бути обрана:
- у вагітних з низьким ступенем прогнозованого перинатального і акушерського ризику (A);
- при задовільному стані плода;
- при відсутності клініко-лабораторних ознак хоріоамніоніту (підвищення температури тіла ≥38° C, запах навколоплодових вод, серцебиття плода ≥170 уд./хв.; наявність двох або більше симптомів дає підставу для встановлення діагнозу хоріоамніоніту);
- при відсутності ускладнень після вилиття навколоплодових вод (випадіння петель пуповини, відшарування плаценти та інших показань для ургентного розродження).
У разі вибору очікувальної тактики в акушерському стаціонарі необхідно проводити:
- вимірювання температури тіла вагітної та пульсометрію двічі на добу (C);
- визначення кількості лейкоцитів у периферичній крові залежно від клінічного перебігу, але не рідше ніж 1 раз на три доби (C);
- бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви 1 раз на три доби (з підрахунком кількості лейкоцитів у мазку) (C);
- спостереження за станом плода методом аускультації двічі на добу та, за необхідності, запису КТГ не рідше 1 разу на добу з 32 тижнів вагітності (B);
- попередження вагітної про необхідність самостійного проведення тесту рухів плода та звертання до чергового лікаря у разі змін рухової активності плода (дуже повільні або занадто бурхливі);
- профілактичне введення напівсинтетичних пеніцилінів або цефалоспоринів II генерації у середніх терапевтичних дозах з моменту госпіталізації протягом 5 - 7 діб за відсутності ознак інфекції у матері (A).
Внутрішнє акушерське дослідження за відсутності пологової діяльності та протипоказань до очікувальної тактики ведення вагітної не проводиться.
весь текст протоколу