Не так давно на якомусь із сайтів нашої обширної всесвітньої мережі випадково наткнувся на твердження, що вузькі спеціалісти - це відстій. Мовляв - дорогу молодому поколінню генералістів!!! Треба вміти все: і вірші писати, і у компах розбиратися, і картини малювати, і ракети будувати, і сантехніку у домі лагодити, і консалтингом займатися, і
(
Read more... )
Comments 13
Reply
Reply
але можна бути геніальним художником, письменником і музикантом водночас..
Reply
Питання щодо необхідності вибору того чи іншого напрямку конкретною людиною залишається відкритим... Іншими словами, чи варто людині свідомо обирати шлях спеціаліста чи генераліста? Чи він прийде сам (свідомо обирати нічого непотрібно).
Reply
Якщо людині подобається певні види діяльності - хто ми такі, щоб обмежувати її? Нехай собі тушканчиками зі свинками займається.
Інше питання, коли в одній галузі занадто заглиблюються і нічого не хочуть бачити поза нею: як, приміром, рідні українські політологи ненавидять хором мат.статистичні методи та статистику (одразу кажуть "це соціологія" або ще щось інше, це не наше), а деякі лінгвісти до них приєднуються і від слів "непараметричні тести" просто слиною харкають, такого допускати ніззя!
Власне, до "кожному - своє" приєднуюся, головне, на мою думку, не хаяти чужого.
Reply
Щодо хаяння чужої справи - таке ставлення виникає зазвичай через банальне невігластво. І якщо вже людина дозволяє собі таке робити - тоді з нею розмова коротка. Точніше - взагалі ніякої розмови.
Reply
Мені здається, що серед видів діяльності можна виділити професійну діяльність, а можна й хобі різні. А сортувати час спробувати за критерієм "що саме більше подобається" (у самого так не виходить, але ж хто зна...)
А якщо "тягнути", ну, то тоді виходить що те, що подобається, (це я так Вінтгенштайню, пардон) перетворюється на тягар, нащо воно тоді таке )))
Reply
Reply
ЗАБИТИ на то, що кажуть науковці і різні мудрагелі - і жити так, як ти сам собі вирішив.
ну хто сказав, що треба? цей хтось що, вища інстанція, сам господь бог?
таккаж невизначена людина як і всі. млже нещасніша навіть , бо від великого розуму дах однозначно їде.
не по моделях жити варто, а надто не по дуалістичних - бо світ не чорно-білий.
і за життя можна побути усім, ким забажаєш. просто всі думають , що не встигнуть і обирають найзручніші варіанти (щоби і робити не гидко і стабільне забезпечення життя), тому так не встигають спробувати.
ну, може, я чогось і не знаю, тому комент не дуже адекватний, але най це буде суб"єктивна точка зору.
блін, аж за переживала =)
Reply
Проблема полягає якраз у визначенні, чи дійсно варто "жити так, як ти сам собі вирішив"? Тобто чи слід приймати свідоме рішення щодо свого спеціалізму/генералізму. Або ж просто рухатися вслід за своїми почуттями. Перший варіант, якщо тільки вона має намір дійсно дотримуватися обраного курсу, ставить людину у жорсткі рамки. Другий - є певною мірою безвідповідальним.
І я не зовсім згоден, що всі думають, що не встигнуть. Дехто взагалі не думає. Або думає, що його життя - це не його справа (крайня міра безвідповідальності - жити за принципом "будь що буде"). Саме такі люди потрапляють під найбільший ризик стати "генералістами, які не є професіоналами у жодній справі". Кидаючись від справи до справи, вони не набувають досконалості у жодній з них. А значить, не можуть отримати від роботи повного задоволення. Ну принаймні, мені так здається.
Reply
Leave a comment