(Untitled)

Mar 14, 2012 01:51

Так вийшло, що нині ми інтегрувалися на 40-у поверсі готелю Маріот у "Панорама" барі. Ну, тобто почали ми в пристойному закладі із традиційним польським їдлом, а потім народ порозповзався хто футбол дивитися, хто ще куди. Ну і нам вийшло туди. Мохіто там, канєшна, по 10 євро, але бар затишний і вид на нічну Варшаву розкішний. Але я не про це ( Read more... )

работка, polska

Leave a comment

Comments 10

ага, вигляд з бару красівий... trafunok March 14 2012, 09:45:04 UTC
Найвищий в Європі, поляки кажуть. Та й готелик так нічого...і сауну порєдну мають ( ... )

Reply

Re: ага, вигляд з бару красівий... jaroguara March 14 2012, 11:47:03 UTC
та я прекрасно уявляю, я сама часто очі блюдцями маю, як приїжджаю... ну і кордон, особливо автобусом, який стоїть там 6 годин - що тут скажеш. Але власне за це й обідно, що таке ставлення має всі підстави.

Reply

Вір мені - польсько-український кордон... trafunok March 14 2012, 13:16:11 UTC
...це ще осередок цивілізації в порівнянні з словацько-українським :)

Власне, згадана французька пара (а 2 дні перед ними - я) були єдиними пасажирами згаданого вагончика...темна ніч, вагончик митниця зупиняє в чистому полі...часом в вагончику не включають опалення...

одним словом, "північна африка" :)

Reply


de_vy_podilys March 15 2012, 10:53:03 UTC
можу сказати лише одне, без будь якої іронії ( ... )

Reply

jaroguara March 15 2012, 11:45:58 UTC
Про дерево - прекрасно сказано. Щоправда, багато тих, хто виїхали, теж бачать це дерево, і від цього стає ще сумніше, бо якщо я не кидаю сміття під ноги, я не розумію, що ж заважає всім іншим...
а про каву моя улюблена історія, як мені принесли мокку без кави і довго доводили, що в меню очіпятка, що там є кава у складі, начальство сказало робити без кави і баста.

Reply

de_vy_podilys March 15 2012, 11:59:23 UTC
бо ми завжди це сміття кидали...колись приїхала домів, їхали з татом по дорозі, а там все загажено...кажу ( ... )

Reply

jaroguara March 15 2012, 12:11:25 UTC
У мене те ж саме, я не можу повертатися і не повернуся. Саме через усе це сумне і повагу до себе. Мій милий все мені каже, що Польща недалеко відійшла. Але навіть тут різниця помітна - менше, якщо просто приїхати на коротко, більше, якщо тут жити.
Тому наразі я відповідаю за себе і намагаюся впливати на тих, на кого можу.

Reply


Leave a comment

Up