Тільку ві Львові
За три повністю безглуздих, цілковито україномовних дні у Львові було цілком і повністю виконана, а в деяких місцях перевиконана програма туристичного перебування у цьому місту.
Автомобільний шлях коротали під збірник пісень про місто Лева (пісні настільки різнокаліберні, що гойдалися від повного параду відсутності смаку від досить талановитих витворів) і все це по свіжо підмороженому асфальту, на якому вже кілька автівок потрапило до кювету.
По самому місту на автівці переміщуватися також було не дуже комфортно. Водійський менталітет київської та львівської закваски робив свою справу. Транспортний засіб залишили на стоянці і далі долали відстані пішака або на громадському транспорті.
Намагаючись осягнути неосяжне приступили до відвідування закладів мережі Локаль. Традиційне гасло на вході та півметра ковбаси на смачненьке в "Криївці"; швейцар в халаті, "Зеник" та унітаз-трон в "Масонській ложі"; фарширована риба, мінора та торги з офіційним представником тьоті Соні в "Жидівський кнайпі"; вишневий штрудель залитий шоколадним наповнювачем в "Львівські пляцки"; запаяна кава в шахтарському забої… За межами мережі подолати море пива та пивних закусок довелося на львівській пивоварні.
З розряду львівських чудернацтв прийняли участь у катанні на пивно-кавовій велосипедного типу тачанці навколо ратуші, подолали ту саму ратушу зі всіма її східцями, відшукали будинок з кросвордом, перефотографували подвір’я з декораціями лялькових спектаклів а потім ще і з архаїкою радянського буття…
З зовсім культурних подій - національна картинна галерея та театр ім. Леся Курбаса ("Лісова пісня" на рідній сцені театру - це насправді дещо).
Решта: на все про все - три дні з південними переїздами Київ - Львів, а на зворотному шляху Львів - замок в Підгірцях - Київ. Звісно, що за такий короткий час всього не осягнеш, по всіх улюблених місцях не навідаєшся. Але повне запевнення, що час проведений з користю і майже без страти зайвого часу - повністю присуне. Виходить, уїк-енд пройшов не дарма.
Автомобільний шлях коротали під збірник пісень про місто Лева (пісні настільки різнокаліберні, що гойдалися від повного параду відсутності смаку від досить талановитих витворів) і все це по свіжо підмороженому асфальту, на якому вже кілька автівок потрапило до кювету.
По самому місту на автівці переміщуватися також було не дуже комфортно. Водійський менталітет київської та львівської закваски робив свою справу. Транспортний засіб залишили на стоянці і далі долали відстані пішака або на громадському транспорті.
Намагаючись осягнути неосяжне приступили до відвідування закладів мережі Локаль. Традиційне гасло на вході та півметра ковбаси на смачненьке в "Криївці"; швейцар в халаті, "Зеник" та унітаз-трон в "Масонській ложі"; фарширована риба, мінора та торги з офіційним представником тьоті Соні в "Жидівський кнайпі"; вишневий штрудель залитий шоколадним наповнювачем в "Львівські пляцки"; запаяна кава в шахтарському забої… За межами мережі подолати море пива та пивних закусок довелося на львівській пивоварні.
Click to viewЗ розряду львівських чудернацтв прийняли участь у катанні на пивно-кавовій велосипедного типу тачанці навколо ратуші, подолали ту саму ратушу зі всіма її східцями, відшукали будинок з кросвордом, перефотографували подвір’я з декораціями лялькових спектаклів а потім ще і з архаїкою радянського буття…
З зовсім культурних подій - національна картинна галерея та театр ім. Леся Курбаса ("Лісова пісня" на рідній сцені театру - це насправді дещо).
Решта: на все про все - три дні з південними переїздами Київ - Львів, а на зворотному шляху Львів - замок в Підгірцях - Київ. Звісно, що за такий короткий час всього не осягнеш, по всіх улюблених місцях не навідаєшся. Але повне запевнення, що час проведений з користю і майже без страти зайвого часу - повністю присуне. Виходить, уїк-енд пройшов не дарма.