( Read more... )

( Read more... )

Читала сюжет про ситуацію з "Барселоною" і її продюсером. Сюжет великий, треба коротити,  надумала обрізати кілька  синхронів продюсера.  Туди-сюди, стук-грюк,  так-сяк, ледве обрізала, і то по краях. А потім журналістка мені розповідає, що Чорний їй сам сказав, що він тепер так говорить, щоб журналісти не могли виривати фрази з контексту.

Ну що ж, ( Read more... )

Сьогодні типу свято - день працівників радіо й телебачення, чи як там його. 
Щось у мене відчуття, що це свято дуже часто буває, частіше ніж один раз на рік, чи то в мене якісь де жавю.  Ага, підказують, що влітку ще є день журналіста.

Якщо хтось знайде фотку, де телевізор викидають у вікно - запостіть мені, будь ласка. 

( Read more... )

Тег, під який я складаю свої вірші, називається "Листи до пана редактора". 
Є в мене товстеленна  "Книга веселої мудрості", там зібрано шалену кількість  анекдотів. Звідти й стирчать ноги мого тегу.

- Пане редакторе, я тут маленького вірша написав...
- Добре що маленького... Тоді Бог простить... А надалі будьте обережні...

Отже, учорашній маленький ( Read more... )

( Read more... )

Я  жодного разу не бачила "Іроніі судьби"
Судячи з реакції пе-е-реважної більшості  тих, хто про це дізнається, мене можна возити пост-радянським простором і показувати за великі гроші. 
Може, у когось є фургончик з кліткою і бажання заробити грошенят на новорічні подарунки?   
Або на штучну ялинку. Ми, наприклад, плануємо таку поставити.   

КРОЛИК: Що найстрашніше на світі?

ТИМПАН: (байдужно) Порожній простір. (Продовжує грати)

КРОЛИК: Що найстрашніше на всьому білому світі?

ТИМПАН: Шматочок життя, відрізаний від усього.

КРОЛИК: Що нас найбільше лякає?

ТИМПАН: Смерть.

КРОЛИК: (ходячи)  ЩО НАЙСТРАШНІШЕ НА ВСЬОМУ-ВСЬОМУ БІЛОМУ СВІТІ?

ТИМПАН: Смерть.

КРОЛИК: ЩО НАЙСТРАШНІШЕ ЗА ВСЕ?

ТИМПАН: ( Read more... )

Іноді біда бере тебе за барки, піднімає і починає трусити - та так, що з кишень, усіх можливих кишень, долу сипляться твої любі й зручненькі моментики, які ти старанно туди кладеш і перевіряєш, чи вони там лежать. Перевіряєш частіше, ніж це варто робити. Зрештою біда гупне тобою об землю й піде. А ти помалу - чи ще якось - устанеш, повизбируєш ті ( Read more... )