Історія моєї реабілітації

[joliem]

Пост під такою назвою я збиралася написати ще у листопаді минулого року, однак, як стало видно пізніше, у листопаді моя реабілітація перебувала на початковій стадії, тому дала собі обіцянку написати все як було вже на останніх стадіях лікування

Comments

[terival]

нічого собі історія

висновок хороший - жити хочеться!

[joliem]

Ой, ще й як! Особливо коли за вікном літо квітне, люди на велосипедах, роликах катаються, а ти вдома як у тюрмі сидиш. Або зима проходить, сніжок, морозець, в Карпати би, а ти мусиш далі далі над собою працювати. Тоді починаєш розуміти ціну життя і чого треба досягти, щоб жити як нормальна здорова людина.

[terival]

зате тепер ти точно знаєш, що здоров"я - то важливо
а всі решті проблеми - то й не проблеми, принаймі все вирішується

мені теж колись довелось пів року полежати, а тоді ще й реабілітація була.. гарно мізки вправляє з тим, що найважливіше в житті

[joliem]

Ооо, ну тоді ти мене розумієш ;-). Насправді у таких ситуаціях якраз дуже добре розумієш, хто тебе цінує, а кому до тебе байдуже; і переоцінка цінностей проходить миттєва, починаєш розуміти що насправді є важливим у житті, а що ні.

[tin_tina]

Дякую за таку детальну розповідь - напевно, нелегко було згадувати... Подібна неприємність трапилася 2 місяці тому з моїм братом, йому, правда, вже кілька тижнів як зняли гіпс, а от з масажем ніяк не вдається умовити. Дам прочитати Ваш пост.

[joliem]

І я дякую вам за коментар! До речі, я тільки нещодавно повернулась у ЖЖ, не була тут ще з листопада. Ехх, щось після реабілітації робота мене всю поглинула...

Насправді ідея про написання цього посту визрівала вже давно, однак мене все стримував той факт, що завжди вспливали якісь нові деталі лікування. Однак коли тиждень тому зламала ногу одна моя знайома, а у минулу суботу мені позвонив ще один знайомий з Києва, у якого подібна біда, я зрозуміла: пора, пост визрів і зараз людям потрібна ця інформація. Цей тест також викладено на extreme.com.ua, однак я вирішила ще й у ЖЖ запостити, може комусь із друзів-знайомих стане у пригоді (хоча не дай богу нікому подібних травм).

[tin_tina]

Надзвичайно потрібна! Якби ж я знала - давно б розпитала, як краще при цьому управлятися в сенсі купання, переодягання й іншого схожого. В нас були з цим чималі клопоти.

[joliem]

Ну, була ще ідея пост-фактум дописувати, але завершення попереднього семестру геть чисто забрало у мене вільний час, тож маємо написану інфу тільки от зараз ;-).

[gatta_bianka]

История поучительная. Спасение утопающих - дело рук самих утопающих :)))
Рада, что у тебя уже худшее позади. Желаю побыстрее встать на лыжи и вгоры!!!

[joliem]

Дякую!

Не раз важко приходиться, коли читаєш про відпочинок інших людей, але загалом вже звикаєш.

[gatta_bianka]

Все, что не убивает - делает нас сильнее.

[e_fem_erna]

читала і іноді сльози аж підступали..
я якась дуже вразлива, мабуть.
швидшого тобі одужання..
і як добре коли маєш таку підтримку вдома..

[joliem]

Ой, чого ж засмучуватись, не думала, що це може когось розстроїти.

Я завжди була певна, що насправді наш тил - це близькі і рідні, друзі, на жаль, не завжди відносяться до цього переліку.