"...Значит, хорошие сапоги, надо брать" (c)
"- Вы купили новые сапоги, Вера?
- Да вот ещё не решила, Людмила Прокофьевна. Вам нравится?
- Очень вызывающие. Я бы такие не взяла. А на вашем месте интересовалась бы сапогами не во время работы, а после неё.
- Значит, хорошие сапоги, надо брать." (с) к/ф "Служебный роман", 1977.
Збулась мєчта ідіота :-).
Ще наприкінці січня цього року я почала розпродувати на інтернет-форумах усі свої старі речі та лахи, які стали для мене зайвими та непотрібними: два лижних рюкзаки, тоненька лижна куртка, лижні штани, які мені не дуже підходили по фігурі та у яких я рідко каталася і т.п. РОбилося це все з ціллю звільнии мою маленьку квартирку від зайвого та купити собі щось потрібне та необхідне.
Таким потрібним якраз і виявилися нові лижні боти. Хто в курсі, той знає, що у минулому році я продала свої черевики "Нордіка" (б/в 1 сезон) і останні кілька березнево-квітневих вилазок у гори докатувала сезон у старих, напіврозвалених австрійських класичних ботах (які під час квітневого походу на Близницю мені страшенно натерли п"ятки, так як лайнери у них були вже безнадійно старими та жортскими).
І от майже випадково знайшлися черевики, які чи не вперше після моїх старих та древніх ботів "Дахштайн" плотно і максимально комфортно сіли на мою ногу, без піднімання п"ятки. Навіть травмована нога обрадувалась отриманій зручності:
Tecnica Viva Inferno Crush:
Характеристики тут:
http://www.backcountry.com/tecnica-viva-inferno-crush-ski-boot-womens ,
http://www.evo.com/alpine-ski-boots/tecnica-viva-inferno-crush-womens-2011.aspx .
Вперше побачила їх у магазині "Еверест", на Тургенєва, що біля Привокзального ринку. Магазин цей відкрився ще у минулому році, однак до нього зайти щось не вдавалось. "Еверест", до речі, торгує такими марками як Volkl, Marker, Tecnica, а також Bonfire і Burton. "Фьолківські" речі у них дуже класні, я до речі, якщо у мабутньому буду щось вибирати із курток, штанів та інших лахів, однією із перших точок примірки буде певне "Еверест" - у них багато оригінальних речей, яких я не бачила у інших магазинах. Ну і, як уже я писала, "фьолківські" лахи та спорядження у них класні і поки що у нас не дуже "заїжджені" та популярні, як той же 686, Rossignol та ін.
Ходила-міряла я ті черевики довго і нудно, так як ціна на них, гм, доволі висока, і трохи лякала жорсткість 100 та особливості колодки - 98 мм. Однак коли карта лягає так, що і розмір, і комфорт чудесним чином поєднуються, вибір стає цілком очевидним. Ну і з-за кордону їх везти виявилося нерентабельно, так як не має гарантії, що, по-перше, знайдеться саме той розмір, який мені потрібний, а по-друге, ціна виявиться нижчою, ніж в Україні. І, що цікаво, коли я прийшла за ними вдруге через 2 тижні, ціна знизилась у зв"язку із закриттям лижного сезону. Так що я наразі маю не тільки нові боти, а й чергову картку на знижку у черговому львівському спортивному магазині (я вже ті картки перестала рахувати, так як за останні років з шість багато чого купувала для себе, родини, друзів, співробітників і т.п.).
- Да вот ещё не решила, Людмила Прокофьевна. Вам нравится?
- Очень вызывающие. Я бы такие не взяла. А на вашем месте интересовалась бы сапогами не во время работы, а после неё.
- Значит, хорошие сапоги, надо брать." (с) к/ф "Служебный роман", 1977.
Збулась мєчта ідіота :-).
Ще наприкінці січня цього року я почала розпродувати на інтернет-форумах усі свої старі речі та лахи, які стали для мене зайвими та непотрібними: два лижних рюкзаки, тоненька лижна куртка, лижні штани, які мені не дуже підходили по фігурі та у яких я рідко каталася і т.п. РОбилося це все з ціллю звільнии мою маленьку квартирку від зайвого та купити собі щось потрібне та необхідне.
Таким потрібним якраз і виявилися нові лижні боти. Хто в курсі, той знає, що у минулому році я продала свої черевики "Нордіка" (б/в 1 сезон) і останні кілька березнево-квітневих вилазок у гори докатувала сезон у старих, напіврозвалених австрійських класичних ботах (які під час квітневого походу на Близницю мені страшенно натерли п"ятки, так як лайнери у них були вже безнадійно старими та жортскими).
І от майже випадково знайшлися черевики, які чи не вперше після моїх старих та древніх ботів "Дахштайн" плотно і максимально комфортно сіли на мою ногу, без піднімання п"ятки. Навіть травмована нога обрадувалась отриманій зручності:
Tecnica Viva Inferno Crush:
Характеристики тут:
http://www.backcountry.com/tecnica-viva-inferno-crush-ski-boot-womens ,
http://www.evo.com/alpine-ski-boots/tecnica-viva-inferno-crush-womens-2011.aspx .
Вперше побачила їх у магазині "Еверест", на Тургенєва, що біля Привокзального ринку. Магазин цей відкрився ще у минулому році, однак до нього зайти щось не вдавалось. "Еверест", до речі, торгує такими марками як Volkl, Marker, Tecnica, а також Bonfire і Burton. "Фьолківські" речі у них дуже класні, я до речі, якщо у мабутньому буду щось вибирати із курток, штанів та інших лахів, однією із перших точок примірки буде певне "Еверест" - у них багато оригінальних речей, яких я не бачила у інших магазинах. Ну і, як уже я писала, "фьолківські" лахи та спорядження у них класні і поки що у нас не дуже "заїжджені" та популярні, як той же 686, Rossignol та ін.
Ходила-міряла я ті черевики довго і нудно, так як ціна на них, гм, доволі висока, і трохи лякала жорсткість 100 та особливості колодки - 98 мм. Однак коли карта лягає так, що і розмір, і комфорт чудесним чином поєднуються, вибір стає цілком очевидним. Ну і з-за кордону їх везти виявилося нерентабельно, так як не має гарантії, що, по-перше, знайдеться саме той розмір, який мені потрібний, а по-друге, ціна виявиться нижчою, ніж в Україні. І, що цікаво, коли я прийшла за ними вдруге через 2 тижні, ціна знизилась у зв"язку із закриттям лижного сезону. Так що я наразі маю не тільки нові боти, а й чергову картку на знижку у черговому львівському спортивному магазині (я вже ті картки перестала рахувати, так як за останні років з шість багато чого купувала для себе, родини, друзів, співробітників і т.п.).