Збережемо наше серце - Андрієвський узвіз

May 03, 2011 13:14

Коли я собі це намагаюсь уявити - то серце перестає стукати, а очі відмовляються бачити.

Скільки разів я порівнював Андріївський з Арбатом. І завжди міг сказати у нас краще: у нас там сидять самі майстри і продають свої вироби, у нас там не зведено Макдональдсу і  у нас там стара бруківка. А ще зелені пагорби навколо..

Все менше мені  лишається аргументів, бо більшість майстрів вже відселили.

Наступ почався з Кожем’яцької - яку всі можуть спостерігати і зараз - елітне житло і т.д... на черзі - свята для мене як киянина щонайменше у третьому коліні вулиця.
Ви спитаєте, чи можна щось зробити? Я сам над цим багато думав. Можна.

У Бергені - колишній столиці Норвегії зберегли історичні дерев'яні споруди і внесли до спадщини ЮНЕСКО. Весь світ приїжджає до них милуватися ганзейськими будинками. А на що будуть приїжджати  милуватись до нас?

Та що нам інші? Де ми гулятимемо? По забичених парках у Нивках, на Борщагівці? Ну та, їх поки ще не реконстуюють. На відміну від знищеної природи у Феофанії...
Я хочу побачити на День Міста майстрів з усієї України. Я хочу гуляти по Андріївському і не боятись, що мене переїде автівка чи зупинить секьюріті якогось готелю, я хочу  ходити битою бруківкою, якою бігали герої Булгакова, на якій красувався  Голохвастов..

І я їду додому і робитиму все, щоб врятувати наше серце. А що скажете ви? Що зробите ви?

Previous post Next post
Up