Сходні в містечку був випускний. Я дивилася на розмальованих дівчат і хлопців в краватках і намагалась пригадати свій. Але нічого цікавого чи приємного не згадалось: жодної ностальгії, жодних сентиментів, жодних божевільних вчинків. Лиш тодішнє полегшення від прощання. І тільки “Роксоляна” під чиюсь гітару на горі, де ми зустрічали схід сонця, а ще
(
Read more... )
Comments 4
Чиясь, чи не ясь...
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment