Самаробныя ўгнаеньні. Самодельные удобрения.

Mar 17, 2015 22:03

Яны трэба. Нічога не бярэцца зніадкуль. Калі мы з глебы рэгулярна нешта забіраем, гэта нешта трэба тым ці іншым чынам туды вяртаць. А яшчэ розныя расьліны маюць розныя патрэбы. І тое што клёва салатам, пазбавіць вас ураджаю памідораў. Аніякія ўгнаеньні я асабіста не купляю. Ад слова ніколі. Я іх вырабляю сама.
Нумар адзін: азот. Вельмі патрэбны элемент. Патрэбны у асноўным каб расла зялёная частка расьліны. Батва тобіш. Пэўную колькасьць карыстаюць усе расьліны, але некаторым яго трэба дахалеры. Напрыклад гуркам, гарбузам, салатам. А некаторым катэгарычна забароненыя ўгнаеньні з утрыманьнем вялікай колькасьці азоту. Напрыклад памідорам, перцам і карнеплодам. Самы просты шлях атрымаць урадлівую глебу дзе шмат азоту, гэта кампост. Ёсьць правілы, як яго лепей рабіць, розныя бактэріі каторыя можна падсяляць, даражэзныя чарвякі і гэдак далей. Праўда жыцьця такая, што і без усяго гэтага ўсё адное атрымліваецца кампост. Толькі павольней. Шчэ азоту шмат у курыным памёце, і навозе розных траваедных. У курыным яго настолькі шмат, што ці тое яго трэба доўга (некалькі год) вытрымліваць ці тое вельмі моцна разводзіць. Сьвежый курыный памёт у вялікай колькасьці выдатна працуе як натуральны гербіцыд. Выпальвае нафіг усё! З кароўскім прасьцей, з трусікавым увогуле клёва. У яго нават рассаду можна наўпрост садзіць.
Яшчэ расьлінам трэба калій, кальцый і фосфар. Звычайна менавіта разам. Гэта ёсьць у попелы, шалупіньні яйкаў і бананавых шкурках. У сэнсе яно яшчэ шмат дзе ёсьць, але менавіта пералічаныя рэчы сустракаюцца амаль у кожным доме. Попел прасеяць, шалупіньне яйкаў вымыць высушыць здрабніць (лепей у пыл), бананавыя шкуркі высушыць змалоць. Гэтыя парашкі можна мяшаць разам, можна дадаваць у глебу паасобку, можна ствараць сумясі пад канкрэтны від расьліны.
З харчовых адходаў не выкідайце сьпітую гарбату і каву. Гэта можна ў кампост, а можна і наўпрост на градкі, у якасьці мульчы.
Улетку расьлінкі можна паіць гарбатаю. Сьмярдючаю збольшага, але ім падабаецца. Напрыклад крапіўная гарбатка. Заліць крапіву вадою і пакінуць на сонцы на некалькі дзён. Яна засьмярдзіць, забурбуліць. Смаката! Заціснуць нос, развесьці з вадою і паліваць гэтым усё што заўгодна. Можна іншую траву так "запарваць".
Яшчэ можна бактэрыяльную гарбатку забадзяжыць. Пару жменек кампосту, старое сочыва (ну ці мёд/цукар/патака што там ёсьць салодкага) заліць вадою, паставіць на сонца, часам мяшаць. Сьмярдзіць меней але бурбуліць таксама душэўна. Праз пару дзён развесьці вадою і паліваць расьліны.
Узвар цыбульнага шалупіньня таксама прыўкрасная рэч каб падкарміць гарод. А само шалупіньне на мульчу ці ў кампост.
І памятаць што любое харчаваньне мусіць быць без фанатызму. Дадавайце што хто яшчэ прыдумаў каб і расьлінкі накарміць і грошаў не аддаць.

Они нужны. Ничего не берётся ниоткуда. Если мы регулярно из почвы что-то забираем, это что-то туда нужно тем или иным способом возвращать. А ещё разные растения имеют разные потребности. И то, что здорово салатам, лишит вас урожая томатов. Никакие удобрения я лично не покупаю. От слова никогда. Я их делаю сама. Номер один: азот. Очень нужный элемент.Нужен в основном чтоб росла зелёная часть растения. Ботва тобиш. Определённое количество азота употребляют все растения, но некоторым его нужно очень много. Например огурцам, тыквам, салатам. Некоторым наоборот, категорически нельзя удобрений с большим содержанием азота. Например помидорам, перцам и корнеплодам. Самый простой способ способ получить плодородную почву где много азота, это компост. Там есть много правил как его лучше делать, разные бактерии которых можно туда подселять, дорогущие червяки и так далей. Правда жизни в том, что и без этого всего, всё равно получается компост. Просто дольше. Много азота в курином помёте и навозе разных травоядных. В курином его настолько много, что его либо нужно долго (несколько лет) выдерживать в куче, либо сильно разбавлять. Свежий куриный помёт в большом количестве прекрасно работает как естественный гербицид. Выжигает нафиг всё! С коровьим навозом проще. Ему хватает года, чтоб стать неопасным и разводить его так сильно не нужно. Кроличий помёт вообще прекрасен. В него прямо можно рассаду сажать - совершенно не опасен.
Ещё растениям нужен калий, кальций и фосфор. Обычно именно вместе.Это есть в пепле, яичной скорлупе и банановых шкурках. В смысле оно есть ещё много где, но именно вышеперечисленное встречается в каждом доме (где есть дети). Пепел просеять, яичную скорлупу помыть высушить измельчить, банановые шкурки высушить и смолоть. Эти порошки можно смешивать вместе, можно добавлять в почву по отдельности, можно создавать смеси под конкретные виды растений. Из пищевых отходов не выбрасывайте так же спитый чай и кофе. Их можно в компост, а можно и прямо на грядки в качестве мульчи.
Летом растения хорошо поить чаем. Вонючим в основном, но им нравится. Например крапивным чаем. Залить крапиву водой, оставить на солнце на пару дней. Оно завоняет, забурбулит. Вкуснотища! Зажать нос, развести с водой и поливать этим всё что угодно. Можно и другую траву так "заваривать".
Ещё можно бактериальный чаёк забодяжить. Пару жменек созревшего компоста, старое варенье (или сахар/патока/мёд что там у вас сладкого под рукой), залить водой, поставить на солнце, временами мешать. Воняет это меньше, но пузырится тоже душевно. Через пару дней развести водой и поливать растения.
Отвар луковой шелухи тоже прекрасная вещь, чтоб подкормить огород. А саму шелуху можно потом на мульчу или в компост.
И помнить, что любая подкормка должна быть без фанатизма. Делитесь кто ещё чего придумал чтоб и растения накормить и денег не потратить :)

агарод, огород

Previous post Next post
Up