київські маршрутки

[jyjulf]

щось сьогодні вирішила залізти на місце біля лобового скла - погода красива, злива

Comments

[sorrowday]

А в нас майже не залишилось маршруток з сидіннями біля водія, Тим більше, я зазвичай сиджу коло вікна на подвійному сидінні (як раз за водієм), тому мені не видно (відповідно - не страшно), що він там творить. Хахахаха))

[jyjulf]

так от і мені зазвичай не видно)

[pani_grunia]

на міжміських маршрутах кажу про гучну музику, сигарети і розмови з пасажирками збоку - буває, сідають такі кокетки і всю дорогу триндять йому на вухо.

[jyjulf]

аааа, кокетки - це окрема тема!!!
а я от якась сором*язлива. треба вчитись)

[pani_grunia]

ти знаєш, у мене сміливість з'явилася лише в останні кілька років. але намагаюся говорити максимально приємним тоном і не вступати в подальші дискусії.

[jyjulf]

я теж за зауваження приємним тоном)
але сміливості поки що не вистачає. треба практикуватись.
одного разу спробувала щось зауважити продавщиці, яка по-хамські відмовила мені щось продати, бо дрібних на решту не було. вона відрізала: ето всьо ваши проблєми, нет мелких денег - не покупайте.

але пробувати все одно буду)

[irengloria]

Частіше їжджу трамваєм: більше вільних місць, а вранці ще й швидше, бо майже не потрапляє в пробки. А в маршрутці намагаюсь сідати ближче до центру - здається, це найбезпечніші місця.

[jyjulf]

в центрі на таке теж рідко звертаю увагу. а тут якось майже випадково біля водія опинилась((((

[svet_cross]

Сегодня была свидетелем 5 нарушений на перекрестке со шлагбаумом( поезд детской жел. дороги чуть не врезался в лихача, который объезжал закрытый шлагбаум по тротуару, остальные 4 машины ехали на красный... В это время водитель Богдана, в котором я сидела так же говорил по мобильному, считал деньги и глазел по сторонам, что сам чуть не въехал в зад впереди стоящего...Ну вот как ездить , а?

[jyjulf]

капєц, десь читала, що розмови по мобільному - одна з найчастіших причин аварій. і ладно "лихачи" на хороших машинах, в яких продумана система безпеки. а в "богданчиках"-то все на ладан дихає((((.

[bapbapa_serafym]

Один такий на ходу рахував гроші, не впорався з керуванням і врізався в авто, в яуому їхала моя сестра. Сестра загинула на місці.

Слів у мене нема. Є просто бажання "в'їхати" по пиці. Але ж воно за кермом...

[jyjulf]

ох, мене так вразив ваш коментар.
від гіркоти - мурашки по шкірі.
я не знаю, як доречно висловити співчуття, адже ми майже не знайомі. але дуже яскраво уявляю собі це слово: спів-чуття. коли відчуваєш біль іншого, хоча й насправді не дуже розумієш, який він насправді. якось так, сумбурно.

і дякую, що ділитесь. це додає тверезості: в деяких ситуаціях час уже прощатись зі своєю трохи інфантильною сором*язливістю.

[bapbapa_serafym]

Уже ці ваші слова глибоко зачепили за душу, розворушили її... Дякую вам за них.

А воно, знаєте, так з часом перестає боліти. Біль спочатку наче густий туман, оточує, з усіх боків окутує, нікуди від нього не дітися. Здається що все в ньому розчиняється - емоції, спогади, сам ти розчиняєшся. А потім туман осідає десь в зоні сонячного сплетіння, кам'яніє. І носишся з тим каменем роками, вже й не помічаючи його. Він просто є частиною тебе. І від спогадів уже не боляче, і коли згадуєш ту людину, її усмішку, що вона казала. Зовсім не боляче. І вже спокійно говориш про речі, від яких раніше здригався чи не спав ночі підряд. Як от про дядька-шофера, що рахував гроші...

[jyjulf]

уф. на жаль, нічого не можу додати окрім того, що чую вас. дуже добре чую.
рефлекторно хочеться сказати щось на зразок "час лікує", або іще якусь таку банальність. але розумію, що то все - не те.