Колись прочитала історію одного дня
dziga_ya і вирішила й собі спробувати зробити таке. Вибрала досить насичений різними поїздками день. Хоча він, насправді, дуже навіть звичайний і типовий для мене). Це було 7 листопада.
Отже, запрошую - буде багато фоточок))
Прокидаюсь! Моя квартира - досить темна, іноді це ускладнює прокидання)
Люблю починати ранок з "Яготинської закваски", бо вірю, що вона дуже корисна для здоров*я ;)
Сніданок буває рідко, але сьогодні він був
Раніше не уявляла своє життя без ранкової цигарки. Останні три тижні цілком справляюсь.
Після сніданку чищу зуби
Одяглась і намагаюсь себе "запєчатлєть")))
По дорозі виношу сміття. Ніяк не привчу себе до нормального роздільного його збору, хоча місцевий ЖЕК пропонує
Їду на роботу, спочатку - у Вишгород. Найкоротший шлях з Татарки на Поділ і синю гілку - через дивну вулицю Нижньоюрківську.
Дорогою зустрічаю песиків
майже прийшла на метро "Тараса Шевченка". Люблю цю частину Подолу
В метро об*єктив пітніє. Це прекрасно передає відчуття кожного очкарика, який з холоду заходить у тепло
Приїжджаю на "Героїв Дніпра". Поки я п*ю каву, бабуся годує собак
Іду на маршрутку до Вишгорода
Туди ходять неймовірно комфортні секонд-хендні європейські автобуси, люблю в них їздити
На в*їзді можна побачити пафосне "граффіті". Колеги з нього регочуть і кажуть, що 'Uptown' - не що інше як дослівний переклад слова "Вишгород"
Добралась! У гончарному центрі я обробляю колекцію кераміки
На подвір*ї - дуже мило
Всередині - так само. До того ж, неймовірно пахне різними травами. Все, як завше, створене руками місцевих ентузіастів
Робота! Кожен фрагмент кераміки потрібно ретельно опрацювати. До мене її знайшли, вийняли із грунту, помили й висушили.
Тепер я роблю креслення профілю з допомогою чудо-прилада - профілятора.
Тепер - вимірюю діаметр з допомогою ось такої таблички (до речі, цей малесенький вінчик датується ХІІ століттям)
"Фас" раніше малювала також, тепер просто фотографую. Потім кожен фрагмент потрібно буде обережно вирізати, почистити і співставити із кресленням. Не факт, що це швидше, аніж малювати))
Далі - опис кожного фрагменту і визначення хронології. Про всяк випадок (коли сама не впевнена) маю при собі розробки класиків
Туалет Вишгородського музею гончарства. Скоро буде раритетом, оскільки у них - ремонт. Нарешті.
На сьогодні все. Вибираюсь назад.
Зупинка маршруток у Вишгороді
Вишгородці пишаються своєю стародавньою історією)))))))))))))))) Навіть зупинки про це нагадують
Умощуюсь на першому сидінні. Чудовий сонячний день і траса для головного тіла країни (може хто не знає - за Вишгородом знаходиться те саме Міжгір*я)
Знову метро. Люди, як завше, трохи похмурі
Далі мені потрібно потрапити у Верхнє місто. Я трохи ледача, тому виходжу на Поштовій площі і їду на фунікулері
Підглядаю за бабусею, що ним керує
Фоткаю себе в міліцейській будці біля МЗС
Іду на Володимирську. Знаходжу на тротуарі 20 гривень!
Таке рідко буває, тому не можу про це не сказати))))
Володимирська, 3 - старовинний особняк, тепер наш офіс (тобто Відділ археології Києва ІА НАНУ), зовні обліплений продавцями "високого мистецтва"
Забираю у наукового керівника відгук на роботу, але його фоткати не наважуюсь. Тому показую коридор - археологи жити не можуть без коробочок)))
Тепер - на роботу до книгарні. Часу залишилось мало, їду на тролейбусі до Майдану
Люблю 18 маршрут за хороші краєвиди)
Дорогою вкидаю листівки до найулюбленішої скриньки міста - на Головпоштамті!
Наближаюсь до магазину. Через Хрещатик
Шось роблять із ЦУМом. Ну-ну.
Книгарня розташована у підземеллі під назвою "Метроград".
Тобто була розташована, оскільки з 1 січня її закрили. І я там більше не працюю. Ех...
На мене чекає Таня, яка працює зранку імдо 15.15.
Я - з 15.15 до 20.30
Робоче місце і страшная-ужасная програма "1С")))
Виходжу перекусити. Моя перерва - 10 хвилин, але іноді дозволяю собі цілих 12))). Як сьогодні, бо голодна.
Аби покупці знали, що я скоро буду, вішаю для них повідомлення
За 12 хвилин встигаю збігати до найближчого місця випічки млинців. Завжди їм млинець із куркою та грибами. Ммм, вони смачні)
Всередині книгарні (ех, досі сумую)
Виходжу на перекур. Найулюбленіша локація - в переході біля пам*ятника Леніну)))
7 листопада тут традиційно чергують міліціонери. Вони стомились і регочуть з чогось на телефоні. Я роблю дурне фото. Вони починають агресивно пояснювати, що я - не права.
Тирада закінчується тим, що вони переходять на ображені нотки і кажуть: "Ось ви всі нас фотографуєте, потім викладаєте в інтернет і смієтесь із нас. І за що ж всі так міліцію не люблять?"
Неподалік працює моя подруга Льоля, вона заходить під кінець робочого дня і фоткає мене
Потім ми трохи дуркуємо
Ідемо разом додому, Льоля (о ужас!) підбила мене зайти в Макдональдс, де я купила кока-колу)))
Знову у 18 тролейбусі
іду додому. Вечірня Татарка
Перевіряю пошту! Це - ритуал. Сьогодні, на жаль, нічого окрім рекламних газет ((((
Дзвоню в двері, Андрій відкриває)
А іще він сьогодні готує вечерю - олів*є)
Ура! таке буває не часто)))
Іще одни вечірній ритуал - підписування листівочки. В посткросингу мені випав білорус, вибрала йому картинку від щирого серця
Клею марочки - і готово!
Вечеряю! Нарешті! Це вже 8 листопада
І намагаюсь попрацювати, хоча сил вже небагато.
Все!
Потім - лягаю спати)