Кам'янець - земля героїв, останній день

Sep 26, 2010 18:48



Події останнього, третього фестивального дня... Так, стоп. Що за офіціоз. Давайте я малослівно покажу вам сьогоднішню ранкову битву в фортеці.
"Малослівно" тотожно "багатокартиночно", тому обережно, трафік.





Консіліум перших особ. Федір, стрілецький Аттіла, тотально-мушкетеристий пан Рогаля, важний-преважний Гайдук - і ібн-Кузьмич в не самій нарядній своїй шапці (каже, на нарядну треба більший загін. Кияни, йдіть до Кузьмича, хай людина в Кам'янець хоч раз в порядній шапці приїде!)



Білоруси, взагалі-то, артилеристи (згадайте Зборів чи Хотин), але тут найнялися пікінерами. Сумують без гармат.


Сердцерозбиватель. Подивіться, як на нього з лівого кута дівчинка дивиться. А пацанам на кудрі чхати, їм аби до зброї доторкнутися.



Не скажу, ким сердцерозбивателю доводиться ця розкішна смуглянка. Поруч в хакі фотограф від National Geographic.



Бійки на пустому місці - ознака гопоти. В Кам'янець приїхав народ більш вишуканий, їм для колотнечі потрібна причина. Поважна. Наприклад, татарський шпигун - і його страта.
Це поки що репетиція. А що, теж потрібно.



Я тільки-но пішла кудись в неправильну сторону, як яничари жестами показали, де зараз буде подія. Смішний кадр :о)





А от і страта татарського язика. Потім на шпигуна всі дружно плюнули.





Ворога таке розлютило - але Рогаля із загоном на чеку. Командує не по-нашенськи, глядачі дивуються, називають то шведом, то французом.



Рогаля і Федір перед боєм, як культурні, виховані люди, поговорили.



"Хазяйка, татарина мертвого не треба? Ще тепленький. Беріть, за копійки ж віддаємо!"





Ну і покотилося. Постріли, дим, полум'я. Війна!



Стріляли стільки, що не упіймати в кадр вогник-другий (третій... п'ятнадцятий) було просто соромно.



Поки на полі битви Рогаля з пікінерами і мушкетерами віддувається за всіх, козаки слідкують за перебігом подій з башти.




Вогонь - це для відстаней. Ближній бій крутіший.











Ну от і козаків черга прийшла. Москвитяни тікають, забираючи поранених.








Кам'янчани, вперед!





Білоруського Портоса так просто не візьмеш. Живучий. І цепкий.



Знову консіліум. Чорт його знає, про що там мова - я вже на башті, над битвою.








Ой-ой-ой. Бідні, бідні мушкетери. В живих лишилося два найматьориших.





Але й їх стрільці відтіснили до стіни, де й...



Подивіться, як безстрашно дивиться в обличчя смерті пан Рогаля. Стрілець над ним вже мародерствує. Гад. В Москві таку моду все одно не оцінять, ну от нашо гарну річ вкрав?



Козаки підоспіли - знову ближній бій.



Фехтування всякорізне.



Кам'янчани, вперед! Е-е-е... Я вже це говорила, да?:)



Нова атака. Скільки ж їх...









А от прапороносці, так? Їх теж двоє. Їм би теж криваво якось зустрітися і хоча б поглядами один одного спопеляти.





Весь - ВЕСЬ! - загін Гайдука поліг, охороняючи фортецю. Важкопоранених ходив добивав Карпо. Мізерікордією гігантських розмірів. І з вистражданим співчуттям на обличчі. Мушкетери займають нову позицію - охороняючи вже не так замок, як донжон (якщо башта Денна таким погодиться вважатися). До речі, фішка цього фесту - вперше використали для битви й Денну башту, мені сподобалося.



І знову нова атака. Серед стрільців точно зомбі, бо їх скільки не бий, а все більшає. Секрет голів Змій-Горинича.







Пікінери в ділі. Мушкетери в куражі. На четвертій фоті поранений стрілець має якесь затьмарення: чомусь переплутав себе з берсерком і гризе ворожу пику. А може, не з берсерком, а з зайчиком.



Все поле битви всіяно загиблими. Навіть один з яничарів того, поліг. Люди на башті кричали яничарам: "Ви звіри!" і називали полеглого "казахом".



Все, битва виграна. Ким - а не скажу. Я задоволена. Хлопці - не знаю, здалося, не такі наадреналінені, як були після терових битв. Але мені все одно сподобалося. Хоча народ переважно взагалі не розумів, що відбувається.



Це не фінальний залп - це вистрілювання пороху, котрий залишився :о)



Віват реконструкторам.



Вишикувавшись в колону, хлопці повертаються в свій табір.



Попереду - переможці. Аби б лише на фестивалях...



Прапор в браму не проходить.



Скромна таборова кухня. (я ще й прийшла і об'їла загін екс-левенців).



Але об'ї дала їх не я одна.



Сумні якісь всі, це не сподобалось. Все інше сподобалось. (а, ні. Ще одне не сподобалось. В фортеці було серед глядачів чимало дітей і жінок. Чому тоді стрільці так тяжко матюкалися під час пострілів?:(()
До того ж, що місто фест майже проігнорувало, відношення двояке. Те, що так і не з'явилася більшість сарматичних депутатів - ганьба. А глядачі... А що глядачі? Ті, хто доріс до розуміння таких дійств, мають самі прийти. Хто не доріс - хай працює над собою, ось як :)



Здивовані бабусі. Я теж здивована - другий день доведеться ви кладати після третього :о)

Реконструктори, Земля Героїв, Фестиваль, Стара Фортеця, Реконструкція, Осінь

Previous post Next post
Up