відкриття туристичного сезону у Кам'янці: 2011
Це був майже безкінечний день.
Для тих, кому релігія не дозволяє ходити під кат: турсезон у Кам'янці таки відкрили. Традиційно.
День почався з брифінгу (фоти з брифінгів дивитися нецікаво, так що обійдемося). Українське радіо в особі двох розумних журналістів влаштувало допит з приводу "Терри героїки" (влада сказала - "А ми не проти, якщо хтось захоче профінансувати і навіть на тому заробити" - вам перекласти з мови влади на просту?) і "Останньої столиці" (завтра на відео відповідь викладу).
Далі - бігом-бігом - до Святослава ібн Кузьміча, нехай тисячі гурій у віках прославляють ім'я його, нехай муфтії всього Сходу несуть людям слово його. Бо Кузьміч привіз і подарував Казематній башті новий макет. Шикарний. Бєзвозмєздно.
Це Кузьміч, замаскований одягом під простого рядового банкіра. Хоча ми всі ж знаємо, як він виглядає насправді.
Це привезений Кузьмичем макет (дякуємо хлопцям з релікфайндеру).
Для порівняння: макет конкурентів виглядає так:
АААААААААААААААА! А я вас надурила. Не так почався день!!! Не з брифінгу. А з відвідування виставки 3d-фото у вірменській криниці. Показувати три-ді-фото простим фото - моветон. але що нам ті правила.
Мені ДУЖЕ сподобалося. Я рада, що фортеця наша з новим керівництвом взялася за такі проекти. Віктор Травінський, так тримати!
Був ще велопробіг. Ось його переможиці (очі, очі третього місця, подивіться на цей погляд!!!)
Дайджест.
На наступному тижні ми вирішили купити велосипед. Як думаєте, за тиждень так от навчуся?
Далі був грандіозний (за словами організаторів, бо вся область і 120 колективів) аматорський концерт в БК.
Рівень деяких виконавців (баяніст Орест Орищук - це ААААААААААААААААААА!!!!!) просто зашкалював, чесно. Зал майже пустий. В холі і коридорах насінина не впаде - стільки артистів. Довго не затримувалась, хоча й хотіла.
Бо на Ринку вже сеньйор Феррррррррнандо готував на все місто паелью.
Це коли купуєш паелью від "4 сезони", на ній написано "Готовить 8 минут". Не від "4 сезонів" паелья готується ледь не 8 годин.
Хоча більшість кам'янчан до паелій на обід не звикли. Воліють традиційну кухню.
Волонтери. Військових наш оркестр з лапочкою-диригентом. Сувеніри.
Гармата від Ротарі-клубу знову стрільнула не з першої спроби. Обличчя очільників діставляють. З Іваном все гаразд - при пострілі краще відкрити рота, аніж втратити на якийсь час слух. Відкритий рот цьому запобігає, виявилось.
Та ладно з офіціозом, у фортеці мої улюбленці - кам'янецькі реконструктори. Черговий весняний попис!
Нє, ну вони всі кльові, ну навіть же по фото видно. Особливо Анатолій Паладійчук - часом думаєш, що його і Антіна треба зобов'язати ходити в таких от шапках по життю.
Муштра з мушкетами:
Гайдук в новомодній угорській шапочці розкомандувався.
Хоча такі ж шапочки в Карпа і Антіна. :о)
І так - з десятої ранку до вечора.
Тим часом паелья вже готова - і те, що це таки паелья, підтвердить один з організаторів закладу і добрий знайомий сеньора Фернандо - Дмитро Назаренко.
Поки я ходила на попис, на сцені йшло дійство, яке найкраще характеризує, в який бік інтелігентне дітище Олега Демчука (відкриття турсезонів придумав саме він) рухатиметься зараз. От куди: конкурс сільських весільних музик.
Нє, це треба дивитися ось так:
Click to view
Ніхто там з вас побратися не збирається?
Технологія приготування правильної картоплі:
О третій дня на Вірменському ринку зібралися кам'янецькі балуністи.
Ще одні мої давні фаворити - ну ви всі в курсі. :о)
ВПЕРШЕ!!!! - Вперше місто побачило свою нову оболонку - з тірольским гуцулом.
Нє, для такої події одного фото мало. Куля і екіпаж (самий важний на фото - пілот Юрій Аносов).
І назад на попис.
Новачок товариства - з наполеоніки в угорську піхоту. Тому й поки без форми.
Карпо своїм хлопцям - отец родной. Навчить, покаже, витерпить кілька невдалих спроб. В Гайдука темперамент більш взривний, він так цацкатися не зміг би. Добре, що вони всі такі різні. :о)
Он Віктор який, скажімо. Вітамінчик.
Під вечір маневри пішли веселіше. Бо з порохом.
Летючий Гайдук і нєістовий Антін.
Я так і знала, що докривляється ж.
Дави його, Карпо! Дави!
Сонце яке...
Вже по п'ятій. Ігор Данілов. котрий вважає мене чомусь власним персональним ворогом (дарма він атк, я імперських ШОвіністів всіх скопом недолюблюю, на окремі особини не вирізняю) сьогодні влаштовує презентацію свого дітища - фестивалю "Руська брама".
Тим більш, умнічка Олексій Рєзін в імперському шовінізмі помічений не був - чого б не піти і не подивитися?
Відправляємося з десантом з XVII ст. в глухе якесь середньовіччя.
Скажу відразу чесно: те, як зараз виглядає Руська брама - це чудово, я рада, що цей комплекс тепер має господарів і задиве повноцінним туристичним життям. За це хлопцям - велика шана.
Сьогодні там працювало ремісниче містечко:
Хоча вас, напевно, не цим здивую, а інтер'єрами колишніх гончарських майстерень:
Дуже мені цей кадр зі скрипалем із "Камерати" чомусь подобається.
Спорудили й якусь міні-браму: там вже застава чекає на мера. Мер прибув на БДРМ-і.
Знову ж атки пропустимо офіціоз з ключами і короваями. Дівчат з зерном пропускати не будемо, ой не будемо - ну хороші ж.
Василь Фенцур, директор заповідника.
Найартистичніша особа всієї "Руської брами". Імпровізаторський талант. Чесно.
Вид на фортецю з руської брами.
Вид на Руську браму. З Руської брами.
Танці. Нарешті під більш-менш автентичну музику (спочатку Ігор Гарін врубав на фестивалі таааакий запальний єврейський клезмер, що я мимоволі запідозрила, що в лицарів під латами єрмолки).
Всяке.
О! О!
Полятинчук і Параска. Це було неймовірне. Про п'ять тищ і середу. Нє, п'ятницю. І сім. Сміялася як ненормальна.
Все було досить мило, аж поки не почалося "дійство". Ломбардські (ЛОМБАРДСЬКІ, народ. На Поділлі) блазні спочатку відбивалися від типу-групіз,а потім "веселили" народ середньовічними скетчами. Перший ще був явно написаний не місцевими - там принаймні рими не страждали. Далі... Я не витримала і пішла. Я більш ніж впевенена, що файєр-шоу було чудовим, і хода зі смолоскипами, і салют в фортеці. Але ДУЖЕ. ПОГАНЕ. АКТОРСТВО - витримати важко. Особливо коли мова скетчів виразно чужа для більшості артисток. Дівчатка старались, але з російською фонетикою були обізнані поганенько - краще б вже англійською тоді виступали, чи що. Не вірите? Слухайте самі цю "російську":
Такі "о" можна пробачити хіба у Вологді. Але там немає фрікативних "h". Ех... Чому люди так рідну мову не люблять?
Ну і поки в мене все :о)
Сергій Кляпетура і глиняний друг його Віктор.