the shakes

[katrusyk]

Спати із запаленим шийним нервом, який відстрілює пекельним болем у скроню і потилицю, дуже цікаво. Одразу уявляєш відчуття тортурованих, яким заганяли в голову різні металеві шпичаки, а також стрімко починаєш опановувати медитативні практики йогів, які вміють спати на цвяхах

Comments

[hajavata]

Прийшов із роботи - прочитав ваш текст і згадав, що теж колись любив осінь. Вона приносила мир у душу, дивовижну прозорість думок і не так розуміння як відчуття вічних істин. Хотілося б повернутися у ті часи, коли кожен листок мав вартість і його падіння було сповнене сенсом буття. У жовтні я любив гуляти по Пекарській, там завжди громадили, як писав Павличко, хмари листу. Воно шелестіло під ногами.
Нині на прогулянки бракує часу. Хоча усе, що роблю, інакше як його марнуванням годі назвати.

[katrusyk]

дякую за відгук. мені тепер теж завжди часу бракує, шкода.
а ще завжди мріяла прожити хоча б одну львівську осінь не як гостя, як своя. осінь у ваших краях дуже особлива.

[kinder_makinder]

лінк це чудово. у мене є хороша подруга десь твого віку, то вона в тебе просто закохана - аж до сліз на очах - я їй покажу лінк. ну й інші читають теж дуже так серйозно, правда тільки містерію - більш нічого нема.