Ще із листопада, Дара Корній "Зірка для тебе", цітати:
Лічозори, то ті хто шукають і йдуть на поклик власної зірки.
А небо - високе.
Воно собі небо та й небо.
Високе і чисте.
Стоїть і нікуди не йде.
І ластівки бистрі,
і хмари, і білі лелеки
літають у ньому.
А небо завжди голубе.
Можна йти проти вітру, а можна йти на зустріч йому. Вибираєш сам.
Не дозволяй нікому обтинати тобі крила.
Для справжньої любові завжди потрібні двоє.
А це з минулого тижня, Люко Дашвар "На запах мяса", цитати:
Недобрих злом не перевиховати.
Раніше не цінували - не матимемо радості тепер.
Маємо бути чорними, щоби нас помітили на білому світі?
Справедливість - омана. Право висувати претензії комусь, не висуваючи їх собі.
Як просто виявити дійсне лице людини. Варто лише повернути її тим лицем до природи.
А сама книга про,
Про те яке життя. Ми всі живемо ніби полюємо. За чим? За мясом. За примарним збагаченням, набираємо все більше і більше чогось і власне потім стаємо заручниками цих же речей.
Про те, як світ покидають добрі та ні в чому не винні люди. Вони наче живуть для інших, наче їх місія була в тому, щоб хтось щось усвідомив..
Про жорстокість цього світу, про скелети в шафі, та те як ми оправдовуємо ці скилети...
А ще про те, як хвора дівчина вилікувалась віднайшовши ніби сенс.. та чогось вона знову звернула? Добилась всього чого хотіла, але чи це справедливо що задля цього постраждало стільки людей? а кінцівка.. не вже все так безнадійно? Невже люди це хижаки, які не можуть відмовитись від помсти та наживи.. а здавалося б що все вже добре.
Інколи не треба ворушити минуле, бо воно тебе зїсть.
Інколи потрібно втікти від всіх, щоб зрозуміти, що від себе ти нікуди не дінешся, і можливо тобі там буде ще гірше. Бо загубитись в масі легше, ніж розчинитись в мінімумі людей.
Дивна штука доля, а ще дивніші люди. Заблудлі душі в пошуках чогось приблудлого і не зрозумілого.. але завжди хтось страждає. завжде є але та якби... чому? не відомо. але воно є.
Чарівна книга. Повністю не передбачувана, читаючи не знаєш до чого прийдеш. Не зрозумілий для себе кінець. Додумай сам. Не люблю додумувати та вирішувати...