Всі ми буваємо самотніми

[khrystyna_curly]

Всі ми буваємо самотніми

Коли наодинці зі своєю самотністю
Закриваємось, без свідків

Без зайвих візуальних зовнішніх драм

Щоб не обриднути

З усмішкою на обличчі ходимо

В той час, як душа пуста.

Comments

[rainy_lily]

такі моменти просто треба перечекати)
п.с. Христя Батьківна, а додайте мене в друзі, а?) я буду чемна)

[khrystyna_curly]

треба)
всьому свій час, то є правда)
п.с.Андріївная)
а вас як величати, Лілу?=)

[rainy_lily]

та можна просто Лілею) але взагалі Василівна)))

[khrystyna_curly]

нема питань)
просто цікаво)
бачу, в тебе пост є про ето же самое, датований вчорашнім днем.

[0navaho0]

доброго дня, Христино "Кучерявка" Андріївно,)) кликали-сте індіянця старого?

[khrystyna_curly]

кликала-кликала)
гарно сказано про пересилення себе і чудеса, но як то зробити, як нема ніц сили зараз)?

[0navaho0]

а де-сти силоньки поділи? городину садили, працювали, рук не покладаючи де на заводі, чи самоїдством си займали і ото?
тільки чесно,))

[khrystyna_curly]

взагалі сили є=)просто стан такий дурнуватий.
розумію, що сама себе маю звідти витягти. я вмію. але зараз я хочу відчути теплу руку біля себе. Ті, хто можуть це зробити в мене є,важливі і дорогі мені люди, хоч їх зовсім небагато.
але вони заняті, всі у справах, як я й написала не хочу нависати, може боюся здатися слабачкою,певно так.