А чи маєте ви новогоднік?
Шото я останніми днями зачастила сюди писати - к чєму би ето.
Сижу така в куточку валяша, а мєжду тєм - вже 15:00 31-го, о 21-22-й прийдуть люде на роли, а в мене ше кіт не валявся в плані прибирання чи ходіння в магазин за продуктами.
Але нада розказать про новогоднік, бо по-моєму, люди в Полтаві не дуже в курсі, шо це таке. Цікаво, шо думають про це люди вобще... з якої-небудь Вінниці наприклад.
Ітак, з дитинства я знала, шо таке новогоднік і в шкільні роки обов'язково заводила десь за місяць до нового року.
Шо се і для чого він:
Береться зошит звичайний (на 12 чи 18 листів - тоді були такі стандарти, а зараз не в курсі), згинається пополам і кожен листочок загинається для утворення такої... ммм... кишені.
Підписуємо, шо це новогоднік такого то человека і запускаємо по друзям. Кожен мав заповнити один листочок: пише побажання, розмальовує всякими сніжинками, ялиночками, а в "кишеню" кладе якийсь подарочок маленький (фантік, олівець, канфєту, стирачку, лінієчку, наклейку, згрубше, всьо, шо дома не нужне і в основному те, шо тобі поклали минулого року в новогоднік) і заклеює. Під кінець своїх мандрівок по рукам, новогоднік розпухає так, шо не загортається і репається - це добротна річ вже! Приятно сісти 31-го під ялинкою і розкурочувать такий. А всі обов'язково писали, шо відкрити треба 31-го под бой курантов - такі традиції новогоднічного жанра.
Я погуглила "новогодник", то гугл не дуже в курсі, шо це, думає - опечатка, тому довелося намалювати вам хоч приблизно, як це виглядає, бо в Полтаві люди плутають це поняття з анкетою, шо вобщееее інше. Анкета - це зошит, який гуляв круглий рік без прив'язки до якогось свята і там ніяких подарків не було, а було опитування (типу: ваш любімий фільм, ваша любімая актріса, ваш любімий цвєт, ваша любімая жувачка).
Так вод:
Видавила таки з гугла пару картинок але не зовсім ортодоксальної форми:
В нас такі теж зустрічалися, але рідко і по-моєму, їх ніхто особо не любив, бо туди влазив подарок ще менший, ніж в прямокутний.
Зараз про новогоднік я чую тільки у зв'язку зі своїм племенничком, який стабільно вручає перед новим роком мені зошиток для заповнення. Чи інші діти таке роблять - хз...
Ну, ще виділяється Люда, яка теж любить зібрати урожай святковий і курочить шось під ялинкою:
Ага, так от, розкажу про цьогорічний новогоднік племенничка. Вручив пару тижнів тому. Це значить шо? Нада купити якусь дрібноту, якось розмалювати сторінку, заліпити все це. Я починаю вписувати собі в плани, як один із проектів: "заповнити новогоднік". Тиждень відкладаю, не встигаю, ось вже руки виламують - вимагають назад, а я ще не купила нічо. І тут випадає вільна хвилина, і я захожу в "антошку" біля роботи. Бачу там махонький пакетик з одним человечком лего і понімаю, шо да - це таке, шо влізе - нада брать. А потім мисль йде далі: куплю, думаю, величеньку коробку лего і заховаю в батьків дома (він там буде якраз зустрічати новий рік), а шоб він її знайшов - організую квест!
В нашій сім'ї квести водяться з дитинства, але тоді так не називалося. Просто ти отримував на якесь свято записочку першу, в якій була вказка на наступну записку і ти ходив весь день по хаті в пошуках подарка. Цього разу я трохи приукрасила звичайний записковий квест. В новогоднік вклала голову від одного человечка леговського і написала, шо коли збереш все туловище до купи, то отримаєш подарунок. І от кожна наступна записка містила в собі якусь частину тіла чувачка, а як все було зібрано, то остання записка повідомляла, де лежить велика коробка з лего.
І от поїхала я до батьків, і коли всі полягали спати, почала лазити по всій квартирі і розкладати записочки в таких місцях, шоб на них не наткнулися до 31-го числа. Не сказала нікому - ні мамі, ні папі, ні сестрі.
І оце сьогодні дзвонили разів сто, шоб спитати, то те, то друге, бо не могли знайти. Шукали всим кагалом.
Племенник наче довольний ).
До речі, розказувала на роботі про те, шо все це влаштувала і Саша Волшебнафамілія розказав у свою чергу, шо він зробив для дітей схожий квест, але все за допомою кьюар кодів (ну, ви ж понімаєте - сім'я програмістів - шо з них взять). Діти прокинулися вранці і кожне побачило біля свого ліжка папірець з кьюар кодом. Не кажучи ні слова, кожне дістало свій смартфон, одсканило код і пішло по хаті в пошуках нових кодів. Найшли все!!! Ото діти!
Сижу така в куточку валяша, а мєжду тєм - вже 15:00 31-го, о 21-22-й прийдуть люде на роли, а в мене ше кіт не валявся в плані прибирання чи ходіння в магазин за продуктами.
Але нада розказать про новогоднік, бо по-моєму, люди в Полтаві не дуже в курсі, шо це таке. Цікаво, шо думають про це люди вобще... з якої-небудь Вінниці наприклад.
Ітак, з дитинства я знала, шо таке новогоднік і в шкільні роки обов'язково заводила десь за місяць до нового року.
Шо се і для чого він:
Береться зошит звичайний (на 12 чи 18 листів - тоді були такі стандарти, а зараз не в курсі), згинається пополам і кожен листочок загинається для утворення такої... ммм... кишені.
Підписуємо, шо це новогоднік такого то человека і запускаємо по друзям. Кожен мав заповнити один листочок: пише побажання, розмальовує всякими сніжинками, ялиночками, а в "кишеню" кладе якийсь подарочок маленький (фантік, олівець, канфєту, стирачку, лінієчку, наклейку, згрубше, всьо, шо дома не нужне і в основному те, шо тобі поклали минулого року в новогоднік) і заклеює. Під кінець своїх мандрівок по рукам, новогоднік розпухає так, шо не загортається і репається - це добротна річ вже! Приятно сісти 31-го під ялинкою і розкурочувать такий. А всі обов'язково писали, шо відкрити треба 31-го под бой курантов - такі традиції новогоднічного жанра.
Я погуглила "новогодник", то гугл не дуже в курсі, шо це, думає - опечатка, тому довелося намалювати вам хоч приблизно, як це виглядає, бо в Полтаві люди плутають це поняття з анкетою, шо вобщееее інше. Анкета - це зошит, який гуляв круглий рік без прив'язки до якогось свята і там ніяких подарків не було, а було опитування (типу: ваш любімий фільм, ваша любімая актріса, ваш любімий цвєт, ваша любімая жувачка).
Так вод:
Видавила таки з гугла пару картинок але не зовсім ортодоксальної форми:
В нас такі теж зустрічалися, але рідко і по-моєму, їх ніхто особо не любив, бо туди влазив подарок ще менший, ніж в прямокутний.
Зараз про новогоднік я чую тільки у зв'язку зі своїм племенничком, який стабільно вручає перед новим роком мені зошиток для заповнення. Чи інші діти таке роблять - хз...
Ну, ще виділяється Люда, яка теж любить зібрати урожай святковий і курочить шось під ялинкою:
Ага, так от, розкажу про цьогорічний новогоднік племенничка. Вручив пару тижнів тому. Це значить шо? Нада купити якусь дрібноту, якось розмалювати сторінку, заліпити все це. Я починаю вписувати собі в плани, як один із проектів: "заповнити новогоднік". Тиждень відкладаю, не встигаю, ось вже руки виламують - вимагають назад, а я ще не купила нічо. І тут випадає вільна хвилина, і я захожу в "антошку" біля роботи. Бачу там махонький пакетик з одним человечком лего і понімаю, шо да - це таке, шо влізе - нада брать. А потім мисль йде далі: куплю, думаю, величеньку коробку лего і заховаю в батьків дома (він там буде якраз зустрічати новий рік), а шоб він її знайшов - організую квест!
В нашій сім'ї квести водяться з дитинства, але тоді так не називалося. Просто ти отримував на якесь свято записочку першу, в якій була вказка на наступну записку і ти ходив весь день по хаті в пошуках подарка. Цього разу я трохи приукрасила звичайний записковий квест. В новогоднік вклала голову від одного человечка леговського і написала, шо коли збереш все туловище до купи, то отримаєш подарунок. І от кожна наступна записка містила в собі якусь частину тіла чувачка, а як все було зібрано, то остання записка повідомляла, де лежить велика коробка з лего.
І от поїхала я до батьків, і коли всі полягали спати, почала лазити по всій квартирі і розкладати записочки в таких місцях, шоб на них не наткнулися до 31-го числа. Не сказала нікому - ні мамі, ні папі, ні сестрі.
І оце сьогодні дзвонили разів сто, шоб спитати, то те, то друге, бо не могли знайти. Шукали всим кагалом.
Племенник наче довольний ).
До речі, розказувала на роботі про те, шо все це влаштувала і Саша Волшебнафамілія розказав у свою чергу, шо він зробив для дітей схожий квест, але все за допомою кьюар кодів (ну, ви ж понімаєте - сім'я програмістів - шо з них взять). Діти прокинулися вранці і кожне побачило біля свого ліжка папірець з кьюар кодом. Не кажучи ні слова, кожне дістало свій смартфон, одсканило код і пішло по хаті в пошуках нових кодів. Найшли все!!! Ото діти!