Вірш настрою

[kovalevska]

Ви живете так само, без звуків і сил...

А колись допомоги у вас я просила.

І здавалось мені, виглядало це мило.

Але вже лізуть боком старі мінуси.

Не згадалось ніщо, хоч і справді гадала,

Що назавжди ці спогади будуть в мені.

Але сплинули все спопеляючи дні,

І колишнього стало поспішно замало.

Зазираю вже я у минулі часи.

Ви смієтеся з

Comments

[ferike]

"Будьте вдячні собі і подякуйте долі,
Що тоді залишитись ніхто не просив."

елеганцько.