Nov 27, 2008 03:20
знайшла оце кіпку листів кількарічної давності
вони такі...
такі!..
такі чудові... навіть незважаючи на колір емоцій котрими написані
вони такі!.. що здаються нереальними та нещиро-несправжніми
а найстрашніше, що вони таки справжні
ні, настрашніше, що таких уже не роблять... :(((
Leave a comment
Comments 11
Reply
було би файно...
Reply
Reply
я переписувалась з сестрою...вона на років 8 старша...я тоді шаленіла, бо її листи настільки яскраві...в кожному листі малюнок...і навіть чкшо був намальований від руки, нашвидкоруч...то для мене він був шедевром...вона привила мені любов до малювання!!!
іноді перечитую...так прекрасно на душі тоді)))
Reply
...але чи не сумно?
мені болісно сумно :(
Reply
Сумую
Reply
такі, справжні
такі, емоційні та чуттєві
пройнявся прочитанним
Reply
тільки от з популяризазацію соціальних мереж якось все змінилося.
боюся, що якщо написати комусь листа ( справжнього), то максимум на що можна сподіватися у відповідь це особисте повідомлення в якомусь вконтакті чи фейсбуці : отримав(ла) твого листа. в мене все добре. а ти як?
Reply
але мені перестали писати та відписувати ще до появи форумів, не те що соціальних мереж
та ще й я став більш апатичним і також перестав писати
Reply
ми всі стаємо апатичними...
якщо раніше я потрапляючи в інше місто - першочергово шукала поштамп - і відправляла як мінімум кілька листівок своїм друзям... то зараз якщо я і купую листівки з благородним наміром розіслати знайомим, то в результаті привожу цілу кіпу додому - підписаних і пустих... і десь вони в мене припадають пилом між сторінками книжок та на полицях :(((
Reply
Leave a comment