повертаюся вкотре в віртуальне життя...

" і ніби ще є що сказати одне одному...
але як колишні коханці не знаємо з чого почати..."


( Read more... )

коли випливаєш з метро прямісінько у мокру варшавську осінь і морозне повітря змішується з сіллю твоїх очей утворюючи вибухову суміш то повільна отрута то початок кінця
задихаюсь від осені хворію нею результат летальний


( Read more... )

Сьогодні я потрапила під зливу...
Я бігла на заняття через усе місто...
Я злилася.
Мене обливали усі автомобілі.
Документи  і папери в моїй торбочці залило.

Я бігла над річкою і слухала Габріелу.
В промочених наскрізь босоніжках та під зеленою парасолею.
А поперед мене по довжелезному мосту біг великий кудлатий безпанський пес.
Босоніж та під Богом.

( Read more... )

І ніби все добре в цьому маленькому містечку.
Я його навіть люблю.
Тут багато води і мостів.
Але з жодного не можна стрибнути.


( Read more... )

Вельми важко схопити за хвоста перші сонячні дні...
А ми схопили :-Р


( Read more... )

( Read more... )

Я вважаю себе щасливою ( Read more... )

( Read more... )

Вперше опинилася на різдво у середовищі, де про нього і слова не чути цілий день ( Read more... )

хочеться білого...
... і нехай навіть холодного як вічність...
...свята


( Read more... )