на Оратів.ч3.
Завершальна частина про поїздку до Оратова..
Залізнична станція "Липовець" побудована в 1890 році, Г-образна в плані, одноповерхова з невеличким ризалітом ліворуч від центру і трохи меншою прибудовою з правого фасаду. Ще неподалік вокзальної споруди знайшов двохповерховий житловий будинок, мабудь будувався разом зі станцією для робітників залізниці, бо ця станція знаходиться в 10 км від містечка Липовець і згодом обросла будинками навколо, тож тепер тут невеличке одноіменне село:
Село Мала Ростівка, в ньому дві пам'ятки, які я з першого разу і не знайшов, тож почав питати у місцевих. Перша - палац генерала Заботіна, побудований в неоготичному стилі на початку 20 століття (1901 р), в плані прямокутний, двоповерховий з цокольним поверхом, має дві прямокутні в плані башти по кутам з правого бокового фасаду, зверху башт зубці. Дах місцями прикрашений зубчатими парапетами та декоративними восьмигранними башточками, які в свою чергу опускаються восьмигранними лопатками до цоколя. Вікна стрільчаті впереміш з прямокутними, всі вони прикрашені сандриками. По периметру палацу міжповерховий карниз. До входу парадного фасаду прибудований тамбур, дах якого використовується, як тераса, по кутам тамбуру восьмигранні лопатки і башточки на даху, башточки з'єднані між собою і стіною палаца кованими гратами, і тамбурок має єдине в палаці напівциркульне вікно. Ще одна тераса є і на парковому фасаді, але вона знаходиться не на тамбурі, а на куті першого поверху.
Палац після революції використовувався, як школа, дитсадок, магазин та інше, в кінці "перестройки" з нього намагалися зробити піонерский табір, даже побудували чимось схожу на палац будівлю для столової та спортзала з кінозалом, побудували окрему котельню, басейн, але розвал срср змішав всі плани і нове приміщення стоїть пусткою, а сам палац спробував прихватизувати якийсь депутат, зробив ремонт, поміняв вікна, понакладував кафелю навкруги, понаставляв статуй, та й десь хутко зник, коли прийшла колекторська контора за його майном. Як він зробив пам'ятку своїм майном, то друга історія. Зараз палац стоїть зачиненим, поряд зберігся фонтан (тепер клумба), пам'ятний знак кургану, ну і пам'яткик 2СВ (зверніть увагу: замість зірки - Богоматір).
..друга пам'ятка Малої Ростівки - це Покровська церква, вірніше руїна храму, в багатьох путівниках пишуть 1776 рік побудови, але по архітектурним деталям видно епархіальний стиль, тож храм перебудовувався в кінці 19 - початку 20 ст. Церква досить оригінальна деякими елементами, наприклад притвір дуже вузький і дуже короткий, він скоріш схожий на коридор, який з'єднує наву з дзвіницею. Нава - квадрат в плані, рамена, перший ярус дзвіниці і апсида на 1\4 нижчі за наву, а бабинець (коридор) і ризниці мають 2\4 висоти нави. Апсида п'ятигранна, довжиною майже така, як і нава, на діагональних гранях має прямокутні вікна. Рамена прямокутні, мають по дверях в З напрямку, та по три вікна на сторони Пн та Пд, дах трьоскатний. Ризниці також прямокутні і мають по одному віконцю на Пн і Пд. Дзвіниця двоярусна в одному зв'язку з храмом, перший ярус прямокутний з довшими сторонами Пн-Пд, має по вікну на тих же сторонах, до західних дверей прибудований тамбурок з маленькими віконцями по сторонам Пн-Пд і дверима на З, другий ярус дзвіниці в плані нерівномірний восьмигранник, довші грані по основним сторонам світу і мають шестигранні віконця, над ними декоративні щипці, другий ярус 3\4 висоти першого, і по ширині (діаметр барабану) майже такий, як довжина (коротша сторона) першого ярусу, зверху купол завалений і мабудь був шатроподібний. Дах на наві чотирискатний, баня розміщенна по центру і має квадратний барабан з вікнами на всі сторони і невеликі щипці, зверху приземкувата цибулеподібна главка на широкій шиї. Зруб храму виконаний в "ластівочний хвіст", шалівка горизонтальна, місцями її вже немає, під дахом декоративний аттик по всьому периметру храму. В деяких вікнах збереглись ковані ґрати, під храмом лежать два старих могильних камня у крапиві:
- таке ось маленьке село з двома цікавими пам'ятками, доречі храм ще можна врятувати, але для цього потрібна громада, кошти і бажання, нажаль населеня села всього до 300 чоловік, тож доля може бути поганою. ..А, ще в вікі вичитав, що на Пд околиці є болото в 35 га, по научному його обзивають "гідрологічний заказник", тож можна і туди заїхать cкупнутись зфоткатись.
В наступному селі Чагів збереглось два будинка від старої садиби, один стоїть пусткою, другий житловий, по моїм записам котрий з них має бути будинком управителя садиби, другий - будинком для челяді, хто є хто? мені не відомо. Вони схожі між собою по формі, та і за оформленням, всередині нежитлового нічого автентичного не збереглось, зберігся тільки дерев'яний декор в екстер'єрі. Садиба розміщена в парку, досить запущеному, велетенські дерева досить "гармонюють" з пусткою будинка. Побудований в 2 половині 19 століття, кому належав, нажаль інфи не знайшов:
Останній населений пункт подорожі - Оратів.
Почну з залізничної станції, вона як і попередні з цього краю знаходиться на відстані від самого населеного пункту і являє собою окреме село з такою ж назвою, тож на відстані 10 км від райцентру Оратів, в селі Оратів, стоїть станція "Оратів"..
По формі вона така, як і станція "Погребище 1" - сходово-подібна, тільки в дзеркальному вигляді - один схожий проект, побудована в 1890 році, біля вокзалу збереглась водонапірна вежа з надбудовою напівповерху (навіщо, не знаю), і складська допоміжна будівля:
В самому Оратові дві пам'ятки: перша - костел Св.Станіслава, побудований в 1845 році Станіславом Оранським, в стилі класицизму, форму має базиліки, з парадного фасаду прибудовані дві невисокі двоярусні башти, можливо колись, це були високі дзвіниці, в плані вони квадратні - перший ярус, другий ярус восьмигранний, який має 1\4 висоту першого і зверху низенькі шатрові восьмигранні купола. Башти прикрашені лопатками по кутах, прямокутними і напівциркульними глухими вікнами, ці вікна прикрашені сандриками, над сандриками круглі вікна (бокові глухі) з замковими камнями, зверху по периметру подвоєний карниз і низенькі франтони. Центральний фасад має досить складне прикрашення, тут і пілястри і тосканські колони з канелюрами. Між боковими баштами і пілястрами з колонами, які оточують двері, є напівциркульні ніші, над цими нішами вище карнизу на даху парапет в вигляді глухої балюстради. Над дверима два прямокутні вікна, вище карниз, над карнизом напівкругле велике вікно, над ним сандрик з замковим каменем, ще вище франтон. Нава прямокутна, має три напівциркульних вікна і два прямокутних з лівого бокового фасаду, середнє вікно закладене цеглою (глухе), прямокутні вікна знаходяться під карнизом в верхній частині стіни, ближче до вівтарної частини. До правого фасаду прибудована нава, мабудь в наш час, також до вівтарної частини прибудували щось низьке (в звичайний поверх висотою) - прибудови виконували якусь функцію, коли при совєтах тут був БК.
На костелі висить пам'ятна таблиця, що тут були обвінчані літератор Коженьовський Аполло з Евеліною - батьки англійського письменника Джозефа Конрада. Цей Конрад написав роман "Серце темряви", на якому базується фільм Ф.Копполи "Апокаліпсіс сьогодні" (1979 р). В костелі досить привітний св'ященник, розповів-показав, що при костелі діє центр культурно-духовного розвитку дітей та молоді під італійським патронатом, в свій час італійці допомогли відновити храм і відкрити цей дитячий центр, побудували поруч дитячий майданчик, ще я помітив на території декілька черниць, можливо там і монастир існує:
\
.. друга пам'ятка Оратова - палац Вороновича (1892 р), він майже втратив всю свою автентичність і тільки бокова башта трохи звертає на себе увагу, в ній залишились напівциркульні вікна з сандриками. Ще можна помітити декілька, майже непомітних ризалітів, вся будова обкладена кахелем. Ще декілька років тому була "жива" тераса з балюстрадами (фото десь з інету, можливо Антонюка (можу помилятися)), зараз і терасу перетворили мабудь на коморку, зробивши над нею косий дах, тепер в садибі дитячий садочок:
.. біля палацу помітив хатинку, в якій розмістився музей В.С.Висоцького - був здивований, нажаль не було часу туди зайти, та і зачинено було. І ще в Оратові є літак:
..потім була темна дорога додому, через Тетіїв, де впотьмах я ледь знайшов виїзд з міста, потім виїзд на Е-95, а там вже легше..
Залізнична станція "Липовець" побудована в 1890 році, Г-образна в плані, одноповерхова з невеличким ризалітом ліворуч від центру і трохи меншою прибудовою з правого фасаду. Ще неподалік вокзальної споруди знайшов двохповерховий житловий будинок, мабудь будувався разом зі станцією для робітників залізниці, бо ця станція знаходиться в 10 км від містечка Липовець і згодом обросла будинками навколо, тож тепер тут невеличке одноіменне село:
Село Мала Ростівка, в ньому дві пам'ятки, які я з першого разу і не знайшов, тож почав питати у місцевих. Перша - палац генерала Заботіна, побудований в неоготичному стилі на початку 20 століття (1901 р), в плані прямокутний, двоповерховий з цокольним поверхом, має дві прямокутні в плані башти по кутам з правого бокового фасаду, зверху башт зубці. Дах місцями прикрашений зубчатими парапетами та декоративними восьмигранними башточками, які в свою чергу опускаються восьмигранними лопатками до цоколя. Вікна стрільчаті впереміш з прямокутними, всі вони прикрашені сандриками. По периметру палацу міжповерховий карниз. До входу парадного фасаду прибудований тамбур, дах якого використовується, як тераса, по кутам тамбуру восьмигранні лопатки і башточки на даху, башточки з'єднані між собою і стіною палаца кованими гратами, і тамбурок має єдине в палаці напівциркульне вікно. Ще одна тераса є і на парковому фасаді, але вона знаходиться не на тамбурі, а на куті першого поверху.
Палац після революції використовувався, як школа, дитсадок, магазин та інше, в кінці "перестройки" з нього намагалися зробити піонерский табір, даже побудували чимось схожу на палац будівлю для столової та спортзала з кінозалом, побудували окрему котельню, басейн, але розвал срср змішав всі плани і нове приміщення стоїть пусткою, а сам палац спробував прихватизувати якийсь депутат, зробив ремонт, поміняв вікна, понакладував кафелю навкруги, понаставляв статуй, та й десь хутко зник, коли прийшла колекторська контора за його майном. Як він зробив пам'ятку своїм майном, то друга історія. Зараз палац стоїть зачиненим, поряд зберігся фонтан (тепер клумба), пам'ятний знак кургану, ну і пам'яткик 2СВ (зверніть увагу: замість зірки - Богоматір).
..друга пам'ятка Малої Ростівки - це Покровська церква, вірніше руїна храму, в багатьох путівниках пишуть 1776 рік побудови, але по архітектурним деталям видно епархіальний стиль, тож храм перебудовувався в кінці 19 - початку 20 ст. Церква досить оригінальна деякими елементами, наприклад притвір дуже вузький і дуже короткий, він скоріш схожий на коридор, який з'єднує наву з дзвіницею. Нава - квадрат в плані, рамена, перший ярус дзвіниці і апсида на 1\4 нижчі за наву, а бабинець (коридор) і ризниці мають 2\4 висоти нави. Апсида п'ятигранна, довжиною майже така, як і нава, на діагональних гранях має прямокутні вікна. Рамена прямокутні, мають по дверях в З напрямку, та по три вікна на сторони Пн та Пд, дах трьоскатний. Ризниці також прямокутні і мають по одному віконцю на Пн і Пд. Дзвіниця двоярусна в одному зв'язку з храмом, перший ярус прямокутний з довшими сторонами Пн-Пд, має по вікну на тих же сторонах, до західних дверей прибудований тамбурок з маленькими віконцями по сторонам Пн-Пд і дверима на З, другий ярус дзвіниці в плані нерівномірний восьмигранник, довші грані по основним сторонам світу і мають шестигранні віконця, над ними декоративні щипці, другий ярус 3\4 висоти першого, і по ширині (діаметр барабану) майже такий, як довжина (коротша сторона) першого ярусу, зверху купол завалений і мабудь був шатроподібний. Дах на наві чотирискатний, баня розміщенна по центру і має квадратний барабан з вікнами на всі сторони і невеликі щипці, зверху приземкувата цибулеподібна главка на широкій шиї. Зруб храму виконаний в "ластівочний хвіст", шалівка горизонтальна, місцями її вже немає, під дахом декоративний аттик по всьому периметру храму. В деяких вікнах збереглись ковані ґрати, під храмом лежать два старих могильних камня у крапиві:
- таке ось маленьке село з двома цікавими пам'ятками, доречі храм ще можна врятувати, але для цього потрібна громада, кошти і бажання, нажаль населеня села всього до 300 чоловік, тож доля може бути поганою. ..А, ще в вікі вичитав, що на Пд околиці є болото в 35 га, по научному його обзивають "гідрологічний заказник", тож можна і туди заїхать cкупнутись зфоткатись.
В наступному селі Чагів збереглось два будинка від старої садиби, один стоїть пусткою, другий житловий, по моїм записам котрий з них має бути будинком управителя садиби, другий - будинком для челяді, хто є хто? мені не відомо. Вони схожі між собою по формі, та і за оформленням, всередині нежитлового нічого автентичного не збереглось, зберігся тільки дерев'яний декор в екстер'єрі. Садиба розміщена в парку, досить запущеному, велетенські дерева досить "гармонюють" з пусткою будинка. Побудований в 2 половині 19 століття, кому належав, нажаль інфи не знайшов:
Останній населений пункт подорожі - Оратів.
Почну з залізничної станції, вона як і попередні з цього краю знаходиться на відстані від самого населеного пункту і являє собою окреме село з такою ж назвою, тож на відстані 10 км від райцентру Оратів, в селі Оратів, стоїть станція "Оратів"..
По формі вона така, як і станція "Погребище 1" - сходово-подібна, тільки в дзеркальному вигляді - один схожий проект, побудована в 1890 році, біля вокзалу збереглась водонапірна вежа з надбудовою напівповерху (навіщо, не знаю), і складська допоміжна будівля:
В самому Оратові дві пам'ятки: перша - костел Св.Станіслава, побудований в 1845 році Станіславом Оранським, в стилі класицизму, форму має базиліки, з парадного фасаду прибудовані дві невисокі двоярусні башти, можливо колись, це були високі дзвіниці, в плані вони квадратні - перший ярус, другий ярус восьмигранний, який має 1\4 висоту першого і зверху низенькі шатрові восьмигранні купола. Башти прикрашені лопатками по кутах, прямокутними і напівциркульними глухими вікнами, ці вікна прикрашені сандриками, над сандриками круглі вікна (бокові глухі) з замковими камнями, зверху по периметру подвоєний карниз і низенькі франтони. Центральний фасад має досить складне прикрашення, тут і пілястри і тосканські колони з канелюрами. Між боковими баштами і пілястрами з колонами, які оточують двері, є напівциркульні ніші, над цими нішами вище карнизу на даху парапет в вигляді глухої балюстради. Над дверима два прямокутні вікна, вище карниз, над карнизом напівкругле велике вікно, над ним сандрик з замковим каменем, ще вище франтон. Нава прямокутна, має три напівциркульних вікна і два прямокутних з лівого бокового фасаду, середнє вікно закладене цеглою (глухе), прямокутні вікна знаходяться під карнизом в верхній частині стіни, ближче до вівтарної частини. До правого фасаду прибудована нава, мабудь в наш час, також до вівтарної частини прибудували щось низьке (в звичайний поверх висотою) - прибудови виконували якусь функцію, коли при совєтах тут був БК.
На костелі висить пам'ятна таблиця, що тут були обвінчані літератор Коженьовський Аполло з Евеліною - батьки англійського письменника Джозефа Конрада. Цей Конрад написав роман "Серце темряви", на якому базується фільм Ф.Копполи "Апокаліпсіс сьогодні" (1979 р). В костелі досить привітний св'ященник, розповів-показав, що при костелі діє центр культурно-духовного розвитку дітей та молоді під італійським патронатом, в свій час італійці допомогли відновити храм і відкрити цей дитячий центр, побудували поруч дитячий майданчик, ще я помітив на території декілька черниць, можливо там і монастир існує:
\
.. друга пам'ятка Оратова - палац Вороновича (1892 р), він майже втратив всю свою автентичність і тільки бокова башта трохи звертає на себе увагу, в ній залишились напівциркульні вікна з сандриками. Ще можна помітити декілька, майже непомітних ризалітів, вся будова обкладена кахелем. Ще декілька років тому була "жива" тераса з балюстрадами (фото десь з інету, можливо Антонюка (можу помилятися)), зараз і терасу перетворили мабудь на коморку, зробивши над нею косий дах, тепер в садибі дитячий садочок:
.. біля палацу помітив хатинку, в якій розмістився музей В.С.Висоцького - був здивований, нажаль не було часу туди зайти, та і зачинено було. І ще в Оратові є літак:
..потім була темна дорога додому, через Тетіїв, де впотьмах я ледь знайшов виїзд з міста, потім виїзд на Е-95, а там вже легше..