До Переяславщини через Згурівку. Ч.1
Мої білі плями Київщини
..почну, мабудь з навчальних закладів: по наводці Івана Бикова відвідав дві школи. Перша в с.Дернівка, знаходиться при в'їзді в село на околиці, майже в лісі, - місце чудове, свіже повітря, тиша. Побудована земська школа в 1908-12 роках. Вигляд звичайний, прямокутний, одноповерховий, дерев'яний, таких будинків можна зустріти багато і навіть не здогадаєшся, що будівлі 100 років, зараз тут початкова школа:
.і.
- друга теперішня школа знаходиться в с.Селичівка, будувалась, як народне училище в 1900 році, Г - образна, цегляна, одноповерхова, вікна прямокутні, оформлені сандриками з замковим каменем, кути та стіни мають лопатки, дах багатоскатний без фронтонів, карниз під дахом - цегляний орнамент.
Наступні пам'ятки знаходяться в с.Веселинівка, побудовані в кінці 19 - початку 20 століття. По деякій інформації, двоповерховий будинок з ризалітом - то млин, але роблячи висновки з свого досвіду, ця будівля ніяк не може бути млином (з іншого джерела відомо, що млин взагалі виявляється був недобудованим), другий варіант, це може бути колишня лікарня, або будинок вчителя, тут тільки головний фасад рустований і прикрашений лопатками, ще присутній міжповерховий карниз, вікна прямокутні:
.і.
- проріджена часом алея до садибного будинку Семиградових. Ця садиба побудована в кінці 19 століття (більш точного року побудови я не знайшов), знаходиться через дорогу від училища і вигляд має значно простіший, раніше на місці теперішньої веранди був портик з колонами. Тепер будинок стоїть пусткою, якою буде його доля мені невідомо, якщо був би цегельним, можливо комусь би й згодився, але це звичайна дерев'яна садиба, тільки побілена..була:
Ну і вище училище ткацтва 1910 року, побудоване Анастасією Семиградовою, одноповерхове, в плані П - образне, всі стіни рустовані, вікна прямокутні, великі, з сандриками. З парадного фасаду 12 вікон, через чотири штуки відділені лопатками, зараз тут школа (якщо не помиляюсь):
Наступні старенькі будинки були виявлені Іваном Биковим в с.Войково, це садиба Підгаєцького кінця 19 століття, вони стоять в центрі, неподалік старого храму (про нього я вже колись писав, цього разу я його і не фоткав). Два будинка одноповерхові, прямокутні в плані, з прямокутними вікнами з сандриками, в деяких місцях оформлені лопатками, карниз з узорною кладкою цегли:
.і.
- ще один схожий будинок був помічений трохи в другому місці, можливо це була лікарня, можливо богадільня і здається тут і зараз будинок для пристарілих, по екстер'єру - це побудова схожа на будинки Підгаєцького, тож скоріш за все будувались в один час, тільки по формі вона трохи складніша, П-образна, на боковому фасаді має ризаліт з тамбурком, над ризалітом фронтон, з дворового фасаду в середній частині декілька вікон мансардного поверху чи горища.
Далі дорогою до Згурівки, мене понесло наліво, хоча це вже не Київська область, а Чернігівська, мене збавила коротка відстань до декількох пам'яток. Дорога різко зіпсувалась, як тільки я переїхав границю областей. В першому селі "некиївської області" Петрівка я зафоткав Петропавлівський храм 1838 року, православний храм в дуже незвичному стилі з елементами неоготики, всі вікна стрільчаті, храм складається з прямокутної нави до якої прибудований перехід до дзвіниці, ну і дзвіниця з "глобусом" зверху, главкою в мене язик не повертається назвати ту штуку зверху. Повернемось до нави: по сторонах Пн-Пд по чотири вікна, між середніми стрільчаті двері (вірніше двері звичайні - прямокутні, тільки зверху вікно стрільчатої форми). Між середніми і боковими вікнами лопатки, вони ніби ділять храм на уявні: "наву", вівтарну частину і притвір, пропорції - приблизно 1\2\1, в цих уявних апсиді і бабинці вікна розміщенні посередині, над "навою" прибудований другий ярус, висотою він 1\5 від першого ярусу, в плані квадрат, зараз обшитий сайдингом, зверху величезний приплюснутий цибулевидний купол в мавританському стилі. Вівтарна частина зі сходу має довжину половини нави, на ній розміщені три вікна, середнє глухе, по кутам оформлена лопатками. Коридор до дзвіниці має ширину 1\4 довжини нави, довжина коридору разом з дзвіницею = 1\3 довжини нави, на стінах має по глухому вікну, цей коридор можливо є притвором. Дзвіниця в плані квадратна, довжина сторін трохи більша за ширину коридора, по сторонам Пн-Пд має по глухому вікну, до західної сторони, до дверей прибудований ґанок, другий ярус теж квадратний в плані, але з меншими сторонами і дерев'яний, висотою в 1\5 від висоти першого, стоїть він на квадратному підвишенні, яке по висоті в два рази нижче другого ярусу, по довжині - щось середнє між першим і другим ярусами. В другому ярусі по вікну "а-ля стрільчатому" на кожну сторону світу, дах чотирискатний, зверху куля-главка, якщо не помиляюсь, то другия ярус добудовувався при срср, тому такий дивний вигляд. По периметру від підвіконня і до фундаменту ідуть рожеві горизонтальні полоси, чи можна таке назвати рустом, - не знаю:
.і.
два стареньких цікавих будинка, неподалік храму, можливо це колишня епархіальна школа, можливо просто земська. Перший будинок - менший, форму має прямокутну з двома тамбурами з протилежних, коротших сторін, вікна прямокутні, різної ширини, на тамбурах з Пн сторони зовсім вузькі вікна, по периметру йде підвіконний карниз і фриз під дахом, також всі кути оформлені лопатками:
- трохи більший будинок, більш складнішої форми, двотаврової, з тамбуром посередині "перемички", тут вікна значно більші за розмірами, також кути оформлені лопатками і фриз з підвіконним карнизом по периметру, фриз тут більш складніший, ніж у меншому будинку, також відмічу дерев'яні фронтони на краях "таврових кінців" з дерев'яними декоративними поперечками і круглими вікнами. Вікна слугують голубам дверима на дах).
В сусідньому Новому Бикові стоїть красуня церква Успіння Богоматері, побудована в стилі ампірного класицизму в 1801-1804 роках, коштом Кирила Розумовського, і побудована по одному проекту з Батуринською Вознесенською церквою. В плані хрестообразна, одноглава, главка-ліхтар стоїть на сферичному куполі, який в свою чергу на кругламу барабані, в барабані вісім круглих вікон, вікна в храмі трьох форм: прямокутні, які встановлені в напівциркульних нішах, круглі, і напівциркульні. Апсида напівкругла, з п'ятьма прямокутними вікнами, два, які ближчі до нави глухі, над вікнами круглі ніші наче вдавлені в квадратні ніші, такі подвоєні ніші над усіма прямокутними вікнами. Рамена прямокутні, закінчуються портиками з чотирма колонами тосканського ордеру, по боках рамен (С-З) глухі прямокутні вікна, зі сторін портиків по два напівциркульних вікна і між ними двері з напівкруглим вікном зверху, також зверху вікон і дверей є круглі вікна, на рівні де у прямокутних вікон ніші, на кутах і між вікон і дверима пілястри тосканського ордеру. Притвір досить довгий, має по два прямокутних вікна з нішами на сторону, до бабинця прибудована менша за шириною двоярусна дзвіниця, перехід між притвором і дзвіницею заокруглений. По боках дзвіниці - подвоєні ніші в верхній частині, з західного боку портик з подвоєними колонами тосканського ордеру. Другий ярус квадратний в плані, має по напівциркульному вікну на кожну сторону, по висоті на 1\3 нижчий за перший ярус, купол на дзвіниці восьмигранний сферичний з нерівнозначними гранями, зверху - позолочений шпиль з хрестом, між куполами храма і другим ярусом в дзвіниці \ барабаном в бані є подвоєний карниз, або то купола з заломом:
- біля храму є декілька поховань, лише одне я зміг розібрати: " Господи \ прiими духъ его \ съ мiромъ " далі не розбірливо, чи то Б.Мацневъ, чи то Б.Манневъ, чи то Б.Машiевъ \ скончался 6-го мая 1881 г.
Далі я двинув на південь, на Згурівку.. в наступному пості продовження..
..почну, мабудь з навчальних закладів: по наводці Івана Бикова відвідав дві школи. Перша в с.Дернівка, знаходиться при в'їзді в село на околиці, майже в лісі, - місце чудове, свіже повітря, тиша. Побудована земська школа в 1908-12 роках. Вигляд звичайний, прямокутний, одноповерховий, дерев'яний, таких будинків можна зустріти багато і навіть не здогадаєшся, що будівлі 100 років, зараз тут початкова школа:
.і.
- друга теперішня школа знаходиться в с.Селичівка, будувалась, як народне училище в 1900 році, Г - образна, цегляна, одноповерхова, вікна прямокутні, оформлені сандриками з замковим каменем, кути та стіни мають лопатки, дах багатоскатний без фронтонів, карниз під дахом - цегляний орнамент.
Наступні пам'ятки знаходяться в с.Веселинівка, побудовані в кінці 19 - початку 20 століття. По деякій інформації, двоповерховий будинок з ризалітом - то млин, але роблячи висновки з свого досвіду, ця будівля ніяк не може бути млином (з іншого джерела відомо, що млин взагалі виявляється був недобудованим), другий варіант, це може бути колишня лікарня, або будинок вчителя, тут тільки головний фасад рустований і прикрашений лопатками, ще присутній міжповерховий карниз, вікна прямокутні:
.і.
- проріджена часом алея до садибного будинку Семиградових. Ця садиба побудована в кінці 19 століття (більш точного року побудови я не знайшов), знаходиться через дорогу від училища і вигляд має значно простіший, раніше на місці теперішньої веранди був портик з колонами. Тепер будинок стоїть пусткою, якою буде його доля мені невідомо, якщо був би цегельним, можливо комусь би й згодився, але це звичайна дерев'яна садиба, тільки побілена..була:
Ну і вище училище ткацтва 1910 року, побудоване Анастасією Семиградовою, одноповерхове, в плані П - образне, всі стіни рустовані, вікна прямокутні, великі, з сандриками. З парадного фасаду 12 вікон, через чотири штуки відділені лопатками, зараз тут школа (якщо не помиляюсь):
Наступні старенькі будинки були виявлені Іваном Биковим в с.Войково, це садиба Підгаєцького кінця 19 століття, вони стоять в центрі, неподалік старого храму (про нього я вже колись писав, цього разу я його і не фоткав). Два будинка одноповерхові, прямокутні в плані, з прямокутними вікнами з сандриками, в деяких місцях оформлені лопатками, карниз з узорною кладкою цегли:
.і.
- ще один схожий будинок був помічений трохи в другому місці, можливо це була лікарня, можливо богадільня і здається тут і зараз будинок для пристарілих, по екстер'єру - це побудова схожа на будинки Підгаєцького, тож скоріш за все будувались в один час, тільки по формі вона трохи складніша, П-образна, на боковому фасаді має ризаліт з тамбурком, над ризалітом фронтон, з дворового фасаду в середній частині декілька вікон мансардного поверху чи горища.
Далі дорогою до Згурівки, мене понесло наліво, хоча це вже не Київська область, а Чернігівська, мене збавила коротка відстань до декількох пам'яток. Дорога різко зіпсувалась, як тільки я переїхав границю областей. В першому селі "некиївської області" Петрівка я зафоткав Петропавлівський храм 1838 року, православний храм в дуже незвичному стилі з елементами неоготики, всі вікна стрільчаті, храм складається з прямокутної нави до якої прибудований перехід до дзвіниці, ну і дзвіниця з "глобусом" зверху, главкою в мене язик не повертається назвати ту штуку зверху. Повернемось до нави: по сторонах Пн-Пд по чотири вікна, між середніми стрільчаті двері (вірніше двері звичайні - прямокутні, тільки зверху вікно стрільчатої форми). Між середніми і боковими вікнами лопатки, вони ніби ділять храм на уявні: "наву", вівтарну частину і притвір, пропорції - приблизно 1\2\1, в цих уявних апсиді і бабинці вікна розміщенні посередині, над "навою" прибудований другий ярус, висотою він 1\5 від першого ярусу, в плані квадрат, зараз обшитий сайдингом, зверху величезний приплюснутий цибулевидний купол в мавританському стилі. Вівтарна частина зі сходу має довжину половини нави, на ній розміщені три вікна, середнє глухе, по кутам оформлена лопатками. Коридор до дзвіниці має ширину 1\4 довжини нави, довжина коридору разом з дзвіницею = 1\3 довжини нави, на стінах має по глухому вікну, цей коридор можливо є притвором. Дзвіниця в плані квадратна, довжина сторін трохи більша за ширину коридора, по сторонам Пн-Пд має по глухому вікну, до західної сторони, до дверей прибудований ґанок, другий ярус теж квадратний в плані, але з меншими сторонами і дерев'яний, висотою в 1\5 від висоти першого, стоїть він на квадратному підвишенні, яке по висоті в два рази нижче другого ярусу, по довжині - щось середнє між першим і другим ярусами. В другому ярусі по вікну "а-ля стрільчатому" на кожну сторону світу, дах чотирискатний, зверху куля-главка, якщо не помиляюсь, то другия ярус добудовувався при срср, тому такий дивний вигляд. По периметру від підвіконня і до фундаменту ідуть рожеві горизонтальні полоси, чи можна таке назвати рустом, - не знаю:
.і.
два стареньких цікавих будинка, неподалік храму, можливо це колишня епархіальна школа, можливо просто земська. Перший будинок - менший, форму має прямокутну з двома тамбурами з протилежних, коротших сторін, вікна прямокутні, різної ширини, на тамбурах з Пн сторони зовсім вузькі вікна, по периметру йде підвіконний карниз і фриз під дахом, також всі кути оформлені лопатками:
- трохи більший будинок, більш складнішої форми, двотаврової, з тамбуром посередині "перемички", тут вікна значно більші за розмірами, також кути оформлені лопатками і фриз з підвіконним карнизом по периметру, фриз тут більш складніший, ніж у меншому будинку, також відмічу дерев'яні фронтони на краях "таврових кінців" з дерев'яними декоративними поперечками і круглими вікнами. Вікна слугують голубам дверима на дах).
В сусідньому Новому Бикові стоїть красуня церква Успіння Богоматері, побудована в стилі ампірного класицизму в 1801-1804 роках, коштом Кирила Розумовського, і побудована по одному проекту з Батуринською Вознесенською церквою. В плані хрестообразна, одноглава, главка-ліхтар стоїть на сферичному куполі, який в свою чергу на кругламу барабані, в барабані вісім круглих вікон, вікна в храмі трьох форм: прямокутні, які встановлені в напівциркульних нішах, круглі, і напівциркульні. Апсида напівкругла, з п'ятьма прямокутними вікнами, два, які ближчі до нави глухі, над вікнами круглі ніші наче вдавлені в квадратні ніші, такі подвоєні ніші над усіма прямокутними вікнами. Рамена прямокутні, закінчуються портиками з чотирма колонами тосканського ордеру, по боках рамен (С-З) глухі прямокутні вікна, зі сторін портиків по два напівциркульних вікна і між ними двері з напівкруглим вікном зверху, також зверху вікон і дверей є круглі вікна, на рівні де у прямокутних вікон ніші, на кутах і між вікон і дверима пілястри тосканського ордеру. Притвір досить довгий, має по два прямокутних вікна з нішами на сторону, до бабинця прибудована менша за шириною двоярусна дзвіниця, перехід між притвором і дзвіницею заокруглений. По боках дзвіниці - подвоєні ніші в верхній частині, з західного боку портик з подвоєними колонами тосканського ордеру. Другий ярус квадратний в плані, має по напівциркульному вікну на кожну сторону, по висоті на 1\3 нижчий за перший ярус, купол на дзвіниці восьмигранний сферичний з нерівнозначними гранями, зверху - позолочений шпиль з хрестом, між куполами храма і другим ярусом в дзвіниці \ барабаном в бані є подвоєний карниз, або то купола з заломом:
- біля храму є декілька поховань, лише одне я зміг розібрати: " Господи \ прiими духъ его \ съ мiромъ " далі не розбірливо, чи то Б.Мацневъ, чи то Б.Манневъ, чи то Б.Машiевъ \ скончался 6-го мая 1881 г.
Далі я двинув на південь, на Згурівку.. в наступному пості продовження..