Про силу побажань на побутовому рівні
В попередньому дописі я розказувала історію про місце глиняних чайників та всілякого керамічного посуду серед моїх уподобань і мрій. У цієї історії сьогодні визріло продовження.
Але для більшої ясності продовження історії варто починати з передісторії. Точніше декількох передісторій.
Передісторія 1
Ще до того, як я знайшла сайти з покутською, чернігівською і запорізькою керамікою, я завдала собі мороки пошуком глиняного китайського чайника. Нелегка занесла мене на одну з відомих дошок інтерент-оголошень, де була інформація як і від різних магазинчиків. Що торгують чаями і чайниками, так і від людей, які подібні чайники чомусь вирішили продати. Спочатку я шукала чайник, але так нічого толком і не знайшла. Був тіки один півлітровий з плетеною ручкою, але був він зелений (тобто не з ісінської глини) а мені потрібен був коричневий. Потім глиняний, але не округлий, глиняний, але меньшого об’єму, потрібного об’єму але не з такою ручкою...
Ну, як завжди: мало того, що в країні нашестя колорадського жука, так ще й чайник, зараза не гуглиться потрібний! Ну нема в сансарі щастя!
Передісторія 2
Чому, спитаєте ви, я просто не підняла свій філей і не пробіглась спортивним алопом по магазинам? А тому, що мешкаю я зара в селі, і доки сонце не сіло, я копирсаюся або в земельці на городі, або продираюся з сікатором через джунглі винограду і смородини. Ці два вида рослин просто зрослися-переплелися-переплуталися в своєму симбіозі. Важко розібратися: це виноград заплів смородину, чи смородина врослася гіллям у виноградник?
А в кінці города росте такий густий сливняк, що якби його побачили моя покійна бабуся, то вони би сказали, що там у мене вовки виють.
Отож ходить по магазинам у мене є час тільки після заходу сонця. І найліпше це робити в інтернеті. Ну і в інтернеті не так ризиковано з розпачу купитии не зовсім такий чайник, як хотілось би. Замовлення можна й скасувати.
Зрештою і сама історія
1
Коли ти вибираєш щось на «Сландо», не спіши радіти дешевій ціні. Варто врахувати вартісь послуг «Нової Пошти» не тільки за доставку товару на найближчий склад, а й на доставку грошей попередньому власнику вашої покупки. Отож, коли я вирішила окрім чайника підшукати собі ще й глечика на молоко, я вирішила, що куплю тілько в тому разі, якщо він буде продаватися в Запоріжжі.
Глечик не був для мене такою вже важливою річчю, як чайник, отож вибирала я його без усілякого напруження і переймань.
Врешті-решт я надибала і сайт з покутською керамікою (у Іванофранківську) і чудовий чернігівський сайт, де всі види посуду дублювалися у 3 -4 розмірах: від літру до трьох а то і чотирьох, і навіть інтернет-магазин кераміки в Запоріжжі.
Серед стареньких і б.у. глечиків мене зацікавили два. Ну, насправді, не два а п’ять, але сама ці два продавалися в Запоріжжі. Отож можна було витратити не так багато грошей, лише за сам глек і за проїзд по місту.
2
Але, коли я зізвонилася з дівчиною, яка їх продавала, виявилося, що мешкає вона в моєму районі і (тут має бути барабаннай дріб!) їй зручно зустрітись на зупинці в трьох хвилиах ходи від моєї запорізької оселі!!!
Отож великий (мабуть дволітровий, якщо не більший, я ще не міряла) глиняний глек з трошки вицвілим од часу росписом і літровий, зовсім новий на вигляд, тонкостінний глечик уже у мене. Їх ще чекає переїзд в село.
Післямова з візуальним доповненням
Тепер у мене є великий глек з майолікою, подарований мамою, в якому я триматиму молоко,
старенький глек у якому мешкатиме борошно (треба тільки придумати щось з кришкою),
літровий глечик з якого зручно наливати по келихам узвар
і чайний сервіз, який мені подарувала мама, аби я не купувала китайський чайник.
На фото окрім чайника і цукорниці тільки дві чашки, бо вся не помістилися на поличку. Сервіз не зовсім вписується в концепцію, але може дуже стати в пригоді, якщо понаїдуть гості.
Отака, малята, кераміка з майолікою, або нікому не потібні висновки
Є якась хитрість у тому здійсненні побажань. Бува так, що якщо щось дуже хочеш - здійснюється... але тоді, коли вже не так і хочеш. А буває, наче й так хочеш, але не до істерії, але точно знаєш, що і як, і теж здійснюється. Причому отакво як з глеками, без напруження.
Як би мені і всім нам отак, без напруження, але чітко і правильно захотіти миру нашій країні. Щоби збулося легко і швидко. Ну, або хоча б збулося без крові!
Але для більшої ясності продовження історії варто починати з передісторії. Точніше декількох передісторій.
Передісторія 1
Ще до того, як я знайшла сайти з покутською, чернігівською і запорізькою керамікою, я завдала собі мороки пошуком глиняного китайського чайника. Нелегка занесла мене на одну з відомих дошок інтерент-оголошень, де була інформація як і від різних магазинчиків. Що торгують чаями і чайниками, так і від людей, які подібні чайники чомусь вирішили продати. Спочатку я шукала чайник, але так нічого толком і не знайшла. Був тіки один півлітровий з плетеною ручкою, але був він зелений (тобто не з ісінської глини) а мені потрібен був коричневий. Потім глиняний, але не округлий, глиняний, але меньшого об’єму, потрібного об’єму але не з такою ручкою...
Ну, як завжди: мало того, що в країні нашестя колорадського жука, так ще й чайник, зараза не гуглиться потрібний! Ну нема в сансарі щастя!
Передісторія 2
Чому, спитаєте ви, я просто не підняла свій філей і не пробіглась спортивним алопом по магазинам? А тому, що мешкаю я зара в селі, і доки сонце не сіло, я копирсаюся або в земельці на городі, або продираюся з сікатором через джунглі винограду і смородини. Ці два вида рослин просто зрослися-переплелися-переплуталися в своєму симбіозі. Важко розібратися: це виноград заплів смородину, чи смородина врослася гіллям у виноградник?
А в кінці города росте такий густий сливняк, що якби його побачили моя покійна бабуся, то вони би сказали, що там у мене вовки виють.
Отож ходить по магазинам у мене є час тільки після заходу сонця. І найліпше це робити в інтернеті. Ну і в інтернеті не так ризиковано з розпачу купитии не зовсім такий чайник, як хотілось би. Замовлення можна й скасувати.
Зрештою і сама історія
1
Коли ти вибираєш щось на «Сландо», не спіши радіти дешевій ціні. Варто врахувати вартісь послуг «Нової Пошти» не тільки за доставку товару на найближчий склад, а й на доставку грошей попередньому власнику вашої покупки. Отож, коли я вирішила окрім чайника підшукати собі ще й глечика на молоко, я вирішила, що куплю тілько в тому разі, якщо він буде продаватися в Запоріжжі.
Глечик не був для мене такою вже важливою річчю, як чайник, отож вибирала я його без усілякого напруження і переймань.
Врешті-решт я надибала і сайт з покутською керамікою (у Іванофранківську) і чудовий чернігівський сайт, де всі види посуду дублювалися у 3 -4 розмірах: від літру до трьох а то і чотирьох, і навіть інтернет-магазин кераміки в Запоріжжі.
Серед стареньких і б.у. глечиків мене зацікавили два. Ну, насправді, не два а п’ять, але сама ці два продавалися в Запоріжжі. Отож можна було витратити не так багато грошей, лише за сам глек і за проїзд по місту.
2
Але, коли я зізвонилася з дівчиною, яка їх продавала, виявилося, що мешкає вона в моєму районі і (тут має бути барабаннай дріб!) їй зручно зустрітись на зупинці в трьох хвилиах ходи від моєї запорізької оселі!!!
Отож великий (мабуть дволітровий, якщо не більший, я ще не міряла) глиняний глек з трошки вицвілим од часу росписом і літровий, зовсім новий на вигляд, тонкостінний глечик уже у мене. Їх ще чекає переїзд в село.
Післямова з візуальним доповненням
Тепер у мене є великий глек з майолікою, подарований мамою, в якому я триматиму молоко,
старенький глек у якому мешкатиме борошно (треба тільки придумати щось з кришкою),
літровий глечик з якого зручно наливати по келихам узвар
і чайний сервіз, який мені подарувала мама, аби я не купувала китайський чайник.
На фото окрім чайника і цукорниці тільки дві чашки, бо вся не помістилися на поличку. Сервіз не зовсім вписується в концепцію, але може дуже стати в пригоді, якщо понаїдуть гості.
Отака, малята, кераміка з майолікою, або нікому не потібні висновки
Є якась хитрість у тому здійсненні побажань. Бува так, що якщо щось дуже хочеш - здійснюється... але тоді, коли вже не так і хочеш. А буває, наче й так хочеш, але не до істерії, але точно знаєш, що і як, і теж здійснюється. Причому отакво як з глеками, без напруження.
Як би мені і всім нам отак, без напруження, але чітко і правильно захотіти миру нашій країні. Щоби збулося легко і швидко. Ну, або хоча б збулося без крові!