Пригадую себе на перших курсах універу. Стільки справ, стільки людей навколо, стільки вражень. Зустрічі/люди/знайомства/події/розмови... Жодної вільної хвилинки. Не дозволяти собі ні секунди бути насамоті... Кольори, звуки, емоції... Тоді я була дуже поверхневою, мало над чим всерйоз задумувалася, багато рефлексувала, писала, читала, погане, як і
(
Read more... )
Comments 1
Reply
Leave a comment