Приємна прохолода огортала моє тіло коли я піднімався по стежині вгору. Навколо було темно і тихо. Так приємно. Вітер колихав вже майже голі гілки, а листя, падаючи, торкалось мого волосся і плечей. Обережно, ще крок, ще один, трохи вище. Все, на вершині, тепер пройти трохи праворуч і буду на місці. Вже легше - тут рівно
(
Read more... )
Comments 7
я колись посилала повітряні поцілунки місяцю... і приймала їх від когось, хто робив те ж саме... спілкувалась з кимось,кого ще не зустрічала,чи може бачила?
мені подобається твоя легкість писання..)
Reply
Reply
Reply
тут я коли було дуж важко.
а пост, до якого я пишу коммент не май статі.)
Reply
Reply
Цьом.Ірина.Кіровоград.
Reply
Leave a comment