Минулими вихідними дивно було після першого снігу опинитися в полоні Бабиного літа! Не вірите? Я б теж не повірила, якби постійно не доводилося збирати з обличчя сітку павутини, яка гірляндами звисала з дерев! :) А ще - ніжний чебрецевий подих від зігрітої сонцем трави
(
Read more... )
Comments 17
пс... а я все шось не можу вибратися, гріхи не пускають :-(. Тре шось в тоиму житті міняти :-).
Reply
Reply
телевізор я вже не пам'ятаю коли дивився, напевно останній раз в році 2005-му :-).
комп - ніяк, бо то робоче місце, або одне з основних складових робочого місця.. втім, грішок є - іноді хворуму, іноді жж - але останнім часом майже виключно як читатєл, ті то мінімум часу...
сон.. та не більше як годин шість на добу :-(.
Зв'язався на свою голову з одним проектом, дуже цікавим, можливо і перспективним, але, як виявилося - дуже довгограючим... зараз стадія - і нести важко, і кинути вже жаба дусить... положено на нього років напевно вже два.. тому якось кидати влом, тим більше, що десь за пару місяців - або провал, або, як казав мій перший шеф в доісторичні часи - мідні труби, дівки і тд, і тп..
а за ті роки два получалося хіба іноді на день на лижі вирватися... викроїти днів три, щоби по-людськи де сходити - ну ніяк :-(.
Reply
Reply
ось воно, з цієї позиції я ще маю знімків Хом’яка ((:
Reply
Reply
Я щось подібне планував на 12 листопада. Але пішли іншим маршрутом - роздоріжжя на Говерлу-КПП-Кукул-Вороненка (десь 20 км на повному "розслабоні")
Reply
Reply
Reply
Leave a comment