Список книг-2017
Щось мені набридло писати російською, тому намагатимусь писати українською навіть про російськомовні книжки. Такі часи, такі зміни.
UPD. Найкраще червоним коліром.
1. Андрей Левкин "Битый пиксель"
Маленька книга-ессе-тревелог-роздуми. Приємно починати другий рік поспіль авторами сайту пост(нон)фікшн, цього року Левкіним.
2. Джонатан Бойл "Бунт на "Баунти"
Інколи моя книжкова інтуіція дає збій. На жаль, це як раз той самий випадок, коли обкладинка, солодкі речі критиків та ім'я автора зіграли свою роль. Більш того, я купила цю книгу на подарунок Кириловому товаришеві, за що мені соромно. Ні, вона непогана, але вона не для підлітків і вона, як то кажуть, необов'язкова. В ній все розвалюється на нерівні куски і взагалі не зрозуміло, навіщо її читати. Шкодую про чотири післяхоробливих дні, які витрачено на цю книгу.
3. Сьюзан Сонтаг "Болезнь как метафора"
Невеличка за розміром книга, скоріш брошюра, про різні сприйняття в свої часи туберкульозу, раку і на сам кінець СНІДу. Сумна річ в тім, що авторка померла саме від раку. Але це так, ремарка. Гарно Бавильський про неї написав, ось ссилка http://paslen.livejournal.com/2124270.html?utm_source=fbsharing&utm_medium=social (виявилось що існує український переклад ще 2005 року, якби знала, неодмінно купила б його).
4. Мариша Пессл "Ночное кино"
Чудова книга-перевертень, розумна, з магією, з реалізмом, з сюжетом, з коханням, з дружбою, з роздумами. Чарівна і товста, що ще треба книгоманьякові?
5. Йохан Идема "Как ходить в музей"
Невеличка, на дві поїздки в метро, книжечка про музеї, але не наші, на жаль. Закортіло після прочитання поїхати, наприклад, до Відня в Альбертіну, або до Помпіду.
6. Фрэнсис Хардинг "Дерево лжи"
Чудова, але коротка книга про дівчину-підлітка, яка розслідує обставини загибелі свого батька, вікторіанського священослужбовця. Це як Кєлпурнія Тейт, тільки детектив, роман дорослення, ось це все. Я боюсь читати інши книжки цього автора, щоб не разочаруватись. Але, як і за Марішею Пессл, буду слідкувати.
7. Анжела Марсонс "Немой крик"
Чергова назва, яка слабо асоціюється з текстом, але детектив непоганий, хто вбивця не здогадалась, головна героїня-іспекторка сподобалась).
8. Лі Бардуго "Шістка воронів"
Підліткова фентезі, доволі цікава, з гарно прописаними героями. Непогана була б екранізація історіі, якби була. Чекаю на другу книгу ділогії.
9. Андрей Левкин "Вена, операционная система"
Я навіть не можу сформулювати про що ця книга. Левкін для меня скоріш як проводник, Харон, збивач піни, той, хто веде за собою, в літературному сенсі, звісно. Занурюєшься з ногами до тексту, який тримає, і в той же час. коли є вільна година, ти береш іншу книгу. Таке невизначене, але магічне щось.
10. Кирилл Кобрин "11 пражских трупов"
Збірка оповідань з детективним або навколодетективним сюжетом, як звичайно гарно написаних. Читалось легко, як і передбачалось, і також легко забудеться.
11. В.Г.Зебальд "Естественная история разрушения"
Найцікавіша і наймогутніша в цій зберці есеїв перша частина - про бомбардування німецьких міст під час другой світової війни.
12. Александр Пелевин "Здесь живу только я"
О, це річ, яку я не очікувала знайти, бріліант, як кажуть іноземці. Гра з уявою, містифікації, червоноармійці, Ленін, котики, поезія, пилок, трамваї, метро, Ленінград, якась Судьба барабанщика і Голубая чашка. Багато хто порівнює автора зі своїм однофамільцем, але це скоріш дистильований Сорокін - з такою же майстерністю до стілізацій, але без надмірної огидливості. Для повного щастя мені не вистачає чогось подібного українскою мовою зі своєю міською міфологією, про Львів або Одесу, наприклад. І ще - в процессі читання було відчуття, что автор - такий собі рафінований сучасний білогвардієць ("из бывших"), це я подивилась його фоточки, Єсенін або білокура бестія. Так і виявилось, сцуко, реконструктор і дружить з донбасянами. Тепер все добре відчуття пішло на маргінес, тьху.
13. Дэн Симмонс "Террор"
Епічна історія плавання на Півничний полюс двох британських кораблів і шо з цього вийшло (нічого хорошего). Давно хотіла почитати і ось гештатльт закритий, тепер чекатимему серіала). Я, мабуть, згодна з думкою, що можна було обійтися без лінії загадкової істоти, бо вона якась скомкана все ж. Історія занепаду людей, які винні в тому, що вони просто люди.
14. Дин Макканелл "Турист. Новая теория праздного класса"
Не знаю навіщо я це читала, бо в голові не лишилось геть нічого.
15. Селесте Інг "Несказане"
Дивуюсь, як письменниці вдалось вкласти концентрат болю, кохання, самотності, надії, іншості всього в двісті сторінок. Дуже потужна книга про те як нездіснені мрії про майбутне рушать теперіішне. Як важливо вчасно зупинитися і дослухатись до когось, хто поруч.
16. Владимир Рафеенко "Демон Декарта"
Це такая фантасмагорія в дусі якого-небудь Ліпсерова, де все не є тим, чим здається. А насамперед головний герой Іван Левкін, який для початку народжується у Фрау Утки, а потім переміщується до міста Z, в якому ми впізнаємо довоєний Донецьк. Цікаво почитати свіжу книгу з ділогії, як вона вийде.
17. Лэйни Тейлор "Дочь дыма и костей"
Вважаю програму по читанню фентезі на цей рік виконано. Непогано, але зовсім нема ніякого заохочення надалі слідкувати за долею головних героїв з повним зануренням в їх багатостраждальні світи. Мабуть, я не цільова аудіторія і так - це не роман виховання, заради чого я і стала читати цю книгу. Герої умовні, дії передбачені, книжковий голівуд.
18. Николай Свечин "Лучи смерти"
Досить цікаво, уютно, лампово продовжується ретросеріал про Ликова, героя без остраху і упрьока. Дивимось далі.
19. Алисия Хименес Бартлетт "Не зови меня больше в Рим"
І хотіла ж почитати вже щось серйозне, але це не співпало з думкою про нагружати сумку вагою і ось маю - давно я не читала детектив, який був настільки очевидним, багатословним та нудним. Та й ще сторінки пролистувала, - сумно, що є потенціал в тому серіалі і головна героїня цікава, але не на цей раз.
20. В.Г.Зебальд "Кольца Сатурна"
Мені дуже хотілось почитати цього Зебальда, бо я сподівалась знайти ще одну книгу штибу Аустерліц. Але ні, це спокійна книга, скоріш набір есеїв, спосіб виникнення яких в голові автора нагадав мою бабусю. Спочатку вона намагалась розповісти про когось, той хтось на третій хвилині вже мав в наявності якихось родичів з їх численіми індійськими поворотами долі, і потім вже ніхто не пам'ятав з чого все почалось. Так і тут - хмаринка нагадувала про доля якого-небудь адмірала і шла розповідь про нього, його родичів, або якісь книги, а потім автор повертався в краї суффлокських пустощів, по яким подорожував. І разом з тим, я не можу сказати, що мені було нецікаво, зовсім навпаки.
21. Селия Рис "Ведьмина кровь"
Це невелика за розміром книга для young alult жіночого роду про дівчинку-дівчину, яка вимушена дістатись до Нового Світу, бо в Старому її родичка постраждала від звинувачення в відьмовстві. Досить цікаво, історія без кінця, але я невпевнена, що він потрібен.
22. Владимир Сорокин "Манарага"
Никогда такого не было и вот опять (с) неначе зустріла старого друга, який питає, ну що в тебе нового, а ти йому, а у тебе? Виявилось, що ця книга просто якийсь портал в минуле, де все приємно-знайоме, умницы, блохи, похорошо, малеchik не толкнул говнеро. І це добре.
23. Филип Казан "Аппетит"
Взірець того, що зветься доброю белетристикою - досить цікава історія середньовічного повара і його кохання. Мені, як зацікавленій особі в кулінарії, було цікаво і приємно читати про всіляки смаки і страви, хоча інколи рентгенівським оком бачила як саме сконструювана ця історія.
24. Мишель Бюссо "Не отпускай мою руку"
Ох і навернув, це просто якийсь другий Чейз. Але цікаво, поки не прочтеш не заспокоїшся).
25. Александр Гаррос, Алексей Евдокимов "Фактор фуры"
Після смерті Гарроса закортіло почитати. Такий трошки треш, чогось йому сильно не вистачило, а десь було досить гарно.
26. Мишель Бюссо Черные кувшинки"
А тут баланс був соблюден - добрий тріллер з непередбаченим сюжетом.
27. Фред Варгас "Холодное время"
Стара добра Варгас повернулась і це було добре. Настільки, що я вже починаю чекати наступний адамбергівський роман.
28. Скарлет Томас "Орхидея съеда их всех"
Чудова авторка, треба ознайомитись з її іншими книгами.
29. Ю Несбё "Жажда"
Мабуть я буду першою людиною, якій не сподобався новий Несбьо - все той же схематизм, не відчуваю Холе як живу людину.
30. Анна Хьоглунд "Про це говорять лише з кроликами"
Ми прочитали з Кирилом одночасно цю невеличку книгу з чудовими малюнками. Вона про те, як бути самотнім з самого дитинства, досить меланхолійна і з відкритим фіналом, що недивно, бо герой росте.
31. Владимир Рафеенко "Долгота дней"
Ця книга швидко нокаутувала мене майже з перших сторінок. Бо вона про війну, яка точиться просто зараз і якої поки що немає кінця. Поки що це найкраща книга півріччя - одночасно хотілось ридати, а деколи я реготала вголос.
32. Ніл Гейман "Скандинавська міфологія"
Досить непогано, доступно і не без нудьги розсказані міфи. Наступний читач, звичайно, Кирило.
33. Антония Байетт "Чудеса и фантазии"
Збірка оповідань, досить примхливих. Деякі з елементами фентезі. Неоднозначне чтиво, але відчувається рука майстрині.
34. Уго Пратт "Корто Мальтезе. Баллада соленого моря"
Цікавий комікс, читала вечір, неначе кіно подивилась.
35. Колсон Вайтхед "Підземна залізниця"
Досить страшна річ про життя дівчини під час рабоволодіння в Америці. Пулітцерівська премія, всі дела.
36. Даниил Хармс "Меня называют капуцином"
Давно хотіла познайомитись з творчістю Хармса, дуже своєрідно, але малюнки-ілюстрації в книзі сподобались більше текстів.
37. Ларс Соби Кристенсен "Герман"
Я розумію чому дитячі критики були в захваті від цієї книги, але також розумію що Кирилові буде нудно її читати, хоч йдеться про хлопчика приблизно його літ. Це типова депресивна книга за його термінологією. Може колись сам прочитає, якщо схоче, але я дуже невпевнена.
38. Ред'ярд Кіплінг "Кім"
Ця книга входить до низки класичної літературі, але тому мені було трохи нудно її читати. Вона непогана, але якась неоднорідна, мабуть тому що досить жваві шматки перемежені з чимось повільним Такі книги добре читати на дачі від безнадії, де я це і робила.
39. 14 друзей хунты
Патріотична добре розпіарена збірка сетератури. Дещо було цікаво, дещо ні. Я знову зробила помилку - не купувати актуальну сетературу - те, що добре в фейсбуці, не добре на бумазі.
40. Каспар Хендерсон "Книга о самых невообразимых животных. Бестриарий ХХІ века"
Цікавий наукпоп з заходом до футурізму. Тварини як привід говорити про інше. Непогана книга, до того ж добре видана.
41. Майкл Шейбон "Лунный свет"
В подорожі мені погано читалось і я подолала цю книгу вже вдома. Не можу сказати, що вона погана або гарна, вона скоріш епічна - з намаганням написати Великий Американський Роман. Але якби я цілком була впевнена, що книга документальна, то вона б справила більше враження.
42. Катерина Калитко "Земля загублених, або Маленькі страшні казки"
Зовсім не страшні, чудові, поетичні, просянуті метафорами, життеві історії. Так, погоджуюсь з думкою що це одна з найкращих книг цього року.
43. Юлия Яковлева "Вдруг охотник выбегает"
Зокортіло почитати ретродетектив. Добре написаний про жахливі часи (початок 30-х років, Ленінград, чистки) і навіть не дуже дратує, що детективна лінія під кінець провисає і трохи скомкана. Чекаю на другу книгу, котра повинна з'явитись от-от.
44. Джош Бейзел "Дикая тварь"
Що це було? Трешачина якась.
45. Эдгар Керет "Семь тучный лет"
Збірка невеличких ессеїв-оповідань з життевими замальовками. Ізі кам ізі гоу.
46-47. Джон Вердон "Зажмурься покрепче", "Загадай число"
Непогані детективи-трілери з декілька затягнутою сімейною лінією головного героя.
48-49. Алан Брэдли "Сэндвич с пеплом и фазаном", "Трижды пестрый кот мяукнул"
Легкі і трошки манірни полудитячі детективи, це вже 7 і 8 з циклу про розумницю дів чинку Флавію. Канадська історія (№7) сподобалась і якось запам'яталась.
50. Доминик Сильвен "Тени и солнце"
Теж продовження детективної довгограючої серії. Трохи незграбна інспекторка Лола Жост і стриптизерша Інгрід - чудова пара.
51. Джоанна Кэннон "Среди овец и козлищ"
Досить непогана річ, з майже хеппі-ендом.Якщо коротко, то про неприйняття (навіть цькування) чужого, іншого в консервативному малому британському селищі.
52. Петер Воллебен "Таємниче життя дерев"
Дуже рада, що українською перекладено цю симпатичну книгу, залишилось ще, щоб її добре розпіарили.
53. Зигмунт Мілошевський "Безцінний"
Товсенний тріллер на 520 сторінок, тут і війна, і містецтво, і кохання. Досить непогано.
54. Алекс Алис "Звездный замок" т. 1
Цікавий комікс для усіх. Мені нагадав навіть не заявленого Жюль Верна, а щось із миядзаківського світу.
55. Агата Кристи. История жизни королевы детектива
Теж комікс, але вже біографічний. Мені було цікаво, бо я і читала і дивилась і Пуаро, і міс Марпл. Гадаю, навіть моїй мамі сподобається.
56-57. "Грёзы Гастона Башляра", Диоген. Человек-собака"
Продовжую збирати полудитячу-полудорослу французську ілюстровану серію про визнанних філософів.
58. Ян Мак-Гвайр "Последний кит. В северных водах"
Така собі копія сімменсьвського "Террору", навіть співпадають деякі лінії, але не скажу що краще або ні.
59. Джон Стейнбек, Роберт Капа "Русский дневник"
Досить цікаві нариси про післявоєнне (1947 р.) життя СРСР, написані як би мовити неупереджено з "тієї" сторони. Є кілька глав про Україну.
60. Мишель Пастуро "Синий. История цвета"
Виявляється були часи, коли синього кольору для суспільства ніби не існувало, а потім він став суперпопулярним.
61. Лусия Берлин "Руководство для домохозяек"
Я не поділяю загального восторгу від Стоунера, а в зв'язку з порівнянням авторки з ним історія повторилась. Досить депресивні оповідання про життя в різних куточках Латинської Америки, в деяких випадках з повторюючимися сюжетами, таке відчуття, що авторка пропрацьовула їх з терапевтичними цілями (але до чого тут я?).
62. Жоэль Диккер "Книга Балтиморов"
Спочатку все йшло досить непогано, але коли автор ступив на теріторію Дони Тартт, якось відчулась механізація, "зробленість" літературного процесу. Полізли непотрібні шви, нагромадження пластів, як при проході льодоколу.
63. Николай Свечин "Тифлис 1904"
Цікаво, як звичайно. Трошки схематично, бо добро завжди перемагає, а головний герой - обов'язково.
64. Юлия Яковлева "Укрощения красного коня"
Якщо забути, що це детектив (який досить помітно провисає), то це дуже сумна книга про знахождення людини в не стільки поганих обставинах, стільки в середині урагану, який вже валить набуте життя з хрумком і захватом.
65. Герман Кох "Глубокоуважаемый господин М."
Книга, в якій більше чем є, і меньше ніж могло б бути. Але досить цікаво. Підліткова лінія сподобалась.
66. Сергій Жадан "Інтернат"
Роуд-книга про буття під час війни. Мені здалася слабшою за рафеєнківську, та більш ядерна. Але непогано. Не знаю, звідки коментатори бачать чудове переродження головного героя в патріота, він просто виживає як може.
67-68. Ще пару книжечок з дитячою серії про філософів AD Marginem, ліньки переписувати назви
69. Инна Шульженко "Вечность во временное пользование"
Щось забагато всього, при чому не всі лінії розв'язані так, щоб я розуміла, до чого вони були. Не вистачає гарного редактора - химерно, інколи доводилось пропускати цілі сторінки; на Париж я не купилась, але дамам базальтового віку сподобається.
70. Дмитрий Быков "Июнь"
Потужна книга. Мені здається, росіяне, коли прочтуть, в більшості своїй повинні відчувати сильні відчуття типу вини і каяття, це, звичайно, якщо вони не вне политики. Треба бути сліпим, щоб не побачити паралелей з сучасністю (з Їх, звичайно, сучасністю), але на диво, рецензії свідчать, що сліпі вміють читати (і вичитується вся ця інтеліентьська метушня на кшалт куда поставити кому).
71. Скарлет Томас "Наваждение Люмаса"
Навіщо я це читала (правда, під кінець дуже по діагоналі). Cпочатку було досить цікаво, але потім пішом магічний реалізм чи фєнтезі, ледь витримала.
72. Катажина Квітковська-Москалевич "Вбити дракона. Українські революції"
Збірка публіцистичний оповідей або життеєвий історій. Після цієї книги надовго пропадає віра в людей і в те, що колись в Україні буде добре.
73. Юлия Никитина "Полуночная земля"
Комікс про дорослішання та пошуки себе. На одну поїздку в метро.
74. Скойтен/Петерс "Падающая девочка"
Зовсім забула, що читала-дивилась. Мені скоріше не сподобалось, якось не вистачило контексту.
75. Сергей Пархоменко "Все сначала"
Збірка кулінарно-життєвих (або навпаки) різного ступені чарівності історій, з рецептами.
76. Николай Свечин "Банда Кольки-куна"
Це, мабуть, найтрагічнійший твір із серії, бо революційна ситуація неминуче наближається, хаос та зміни бентежать головного героя.
77. Александр Бренер "Жития убиенных художников"
Цікавезна неформальна проза, з відчуттями та еросом. Негайно замовила наступну, цього року книгу.
78. Джон Вердон "Питер Пэн должен умереть"
Як на мене значно слабіша книга за попередні. І кудись поділась книга №3 з серії, бо це вже четверта. Багато зачіпок, які можна було цікаво розвинути (наприклад про курей), лишились зачіпками. Герой без страха і упрьока з досить занудною дружиною в черговий раз одержує перемогу над злом.
79. Калеб Карр "Алиенист"
В очікуванні нового серіалу вирішила почитати першеджерело. І воно виявилось досить непоганим - цікавим, похмуро-готичним, але фізіологічно непривабливим.
80. Мишель Пастуро "Черный. История цвета"
Непогано, але на жаль з моєї голови факти використання як синього (попередня книга), так і чорного, швидко ідуть в повітря.
Кирило
1. Richard Adams Watership Down Novel"
Ох, почав читати, поки автор ще був живий, тобто в минулому році. І читав два місяця, при цьому книга йому подобалась, так що моя теорія про швидкість читання і цікавість книги розбита вщент). Переклали українською - оце добра новина.
2. Edgar Allan Poe "The Gold Bug"
Боже, як мені подобалось в дитинстві це оповідання! І тепер прийшла черга Кирила ознайомитись. Без особливих восторгів, "сойдет".
3. Крис Грабенстейн "Библиотечная олимпиада мистера Лимончелло"
Я вже звикла, що може пройти місяц або більше, перш ніж Кирило прочитає нову книгу, тому дуже здивувалась, що вона була прочитана всього десь за тиждень, нечувана швидкість.
4. Мори Кристоф "Матье Идальф и битва на рассвете"
Досить швидко прочитано і з зацікавленністю.
5. Арне Свинген "Баллада о сломанном носе"
Читав зацікавлено і досить швидко.
6. Сергій Гридін "Відчайдушні"
На книзі вказано, що це детектив, але Кирило сказав що не зовсім.
7. David Mitchell "Black Swan Green"
Кирило досить шкидко почитав, здається йому сподобалось. Але потім він сказав, що я йому підсовую депресивні книги.
8. Анна Хьоглунд "Про це говорять лише з кроликами"
9-11. Три Тінтіна англійською мовою. Здається, на цьому все з цим героєм.
12. Лев Гроссман "С кем бы побегать"
Зовсім не пішло після кільких сторінок.
13. Уго Пратт "Корто Мальтезе. Баллада соленого моря"
Заброшена на середині без шансів на відновлення читання.
14. Александр Линевский "Листы каменной книги"
Бачу, що книга цікава Кирилові, але комп'ютер заважає повністю зануритись.
15. Richard Feynmann "Surely You`re Joking, Mr. Feynmann"
Це чоловік скачав на кіндл, бачила як в метро Кирило читав і посміхався.
16. Агата Крісті "Убивство у Східному експресі"
Прослухав аудіокнигу.
UPD. Найкраще червоним коліром.
1. Андрей Левкин "Битый пиксель"
Маленька книга-ессе-тревелог-роздуми. Приємно починати другий рік поспіль авторами сайту пост(нон)фікшн, цього року Левкіним.
2. Джонатан Бойл "Бунт на "Баунти"
Інколи моя книжкова інтуіція дає збій. На жаль, це як раз той самий випадок, коли обкладинка, солодкі речі критиків та ім'я автора зіграли свою роль. Більш того, я купила цю книгу на подарунок Кириловому товаришеві, за що мені соромно. Ні, вона непогана, але вона не для підлітків і вона, як то кажуть, необов'язкова. В ній все розвалюється на нерівні куски і взагалі не зрозуміло, навіщо її читати. Шкодую про чотири післяхоробливих дні, які витрачено на цю книгу.
3. Сьюзан Сонтаг "Болезнь как метафора"
Невеличка за розміром книга, скоріш брошюра, про різні сприйняття в свої часи туберкульозу, раку і на сам кінець СНІДу. Сумна річ в тім, що авторка померла саме від раку. Але це так, ремарка. Гарно Бавильський про неї написав, ось ссилка http://paslen.livejournal.com/2124270.html?utm_source=fbsharing&utm_medium=social (виявилось що існує український переклад ще 2005 року, якби знала, неодмінно купила б його).
4. Мариша Пессл "Ночное кино"
Чудова книга-перевертень, розумна, з магією, з реалізмом, з сюжетом, з коханням, з дружбою, з роздумами. Чарівна і товста, що ще треба книгоманьякові?
5. Йохан Идема "Как ходить в музей"
Невеличка, на дві поїздки в метро, книжечка про музеї, але не наші, на жаль. Закортіло після прочитання поїхати, наприклад, до Відня в Альбертіну, або до Помпіду.
6. Фрэнсис Хардинг "Дерево лжи"
Чудова, але коротка книга про дівчину-підлітка, яка розслідує обставини загибелі свого батька, вікторіанського священослужбовця. Це як Кєлпурнія Тейт, тільки детектив, роман дорослення, ось це все. Я боюсь читати інши книжки цього автора, щоб не разочаруватись. Але, як і за Марішею Пессл, буду слідкувати.
7. Анжела Марсонс "Немой крик"
Чергова назва, яка слабо асоціюється з текстом, але детектив непоганий, хто вбивця не здогадалась, головна героїня-іспекторка сподобалась).
8. Лі Бардуго "Шістка воронів"
Підліткова фентезі, доволі цікава, з гарно прописаними героями. Непогана була б екранізація історіі, якби була. Чекаю на другу книгу ділогії.
9. Андрей Левкин "Вена, операционная система"
Я навіть не можу сформулювати про що ця книга. Левкін для меня скоріш як проводник, Харон, збивач піни, той, хто веде за собою, в літературному сенсі, звісно. Занурюєшься з ногами до тексту, який тримає, і в той же час. коли є вільна година, ти береш іншу книгу. Таке невизначене, але магічне щось.
10. Кирилл Кобрин "11 пражских трупов"
Збірка оповідань з детективним або навколодетективним сюжетом, як звичайно гарно написаних. Читалось легко, як і передбачалось, і також легко забудеться.
11. В.Г.Зебальд "Естественная история разрушения"
Найцікавіша і наймогутніша в цій зберці есеїв перша частина - про бомбардування німецьких міст під час другой світової війни.
12. Александр Пелевин "Здесь живу только я"
О, це річ, яку я не очікувала знайти, бріліант, як кажуть іноземці. Гра з уявою, містифікації, червоноармійці, Ленін, котики, поезія, пилок, трамваї, метро, Ленінград, якась Судьба барабанщика і Голубая чашка. Багато хто порівнює автора зі своїм однофамільцем, але це скоріш дистильований Сорокін - з такою же майстерністю до стілізацій, але без надмірної огидливості. Для повного щастя мені не вистачає чогось подібного українскою мовою зі своєю міською міфологією, про Львів або Одесу, наприклад. І ще - в процессі читання було відчуття, что автор - такий собі рафінований сучасний білогвардієць ("из бывших"), це я подивилась його фоточки, Єсенін або білокура бестія. Так і виявилось, сцуко, реконструктор і дружить з донбасянами. Тепер все добре відчуття пішло на маргінес, тьху.
13. Дэн Симмонс "Террор"
Епічна історія плавання на Півничний полюс двох британських кораблів і шо з цього вийшло (нічого хорошего). Давно хотіла почитати і ось гештатльт закритий, тепер чекатимему серіала). Я, мабуть, згодна з думкою, що можна було обійтися без лінії загадкової істоти, бо вона якась скомкана все ж. Історія занепаду людей, які винні в тому, що вони просто люди.
14. Дин Макканелл "Турист. Новая теория праздного класса"
Не знаю навіщо я це читала, бо в голові не лишилось геть нічого.
15. Селесте Інг "Несказане"
Дивуюсь, як письменниці вдалось вкласти концентрат болю, кохання, самотності, надії, іншості всього в двісті сторінок. Дуже потужна книга про те як нездіснені мрії про майбутне рушать теперіішне. Як важливо вчасно зупинитися і дослухатись до когось, хто поруч.
16. Владимир Рафеенко "Демон Декарта"
Це такая фантасмагорія в дусі якого-небудь Ліпсерова, де все не є тим, чим здається. А насамперед головний герой Іван Левкін, який для початку народжується у Фрау Утки, а потім переміщується до міста Z, в якому ми впізнаємо довоєний Донецьк. Цікаво почитати свіжу книгу з ділогії, як вона вийде.
17. Лэйни Тейлор "Дочь дыма и костей"
Вважаю програму по читанню фентезі на цей рік виконано. Непогано, але зовсім нема ніякого заохочення надалі слідкувати за долею головних героїв з повним зануренням в їх багатостраждальні світи. Мабуть, я не цільова аудіторія і так - це не роман виховання, заради чого я і стала читати цю книгу. Герої умовні, дії передбачені, книжковий голівуд.
18. Николай Свечин "Лучи смерти"
Досить цікаво, уютно, лампово продовжується ретросеріал про Ликова, героя без остраху і упрьока. Дивимось далі.
19. Алисия Хименес Бартлетт "Не зови меня больше в Рим"
І хотіла ж почитати вже щось серйозне, але це не співпало з думкою про нагружати сумку вагою і ось маю - давно я не читала детектив, який був настільки очевидним, багатословним та нудним. Та й ще сторінки пролистувала, - сумно, що є потенціал в тому серіалі і головна героїня цікава, але не на цей раз.
20. В.Г.Зебальд "Кольца Сатурна"
Мені дуже хотілось почитати цього Зебальда, бо я сподівалась знайти ще одну книгу штибу Аустерліц. Але ні, це спокійна книга, скоріш набір есеїв, спосіб виникнення яких в голові автора нагадав мою бабусю. Спочатку вона намагалась розповісти про когось, той хтось на третій хвилині вже мав в наявності якихось родичів з їх численіми індійськими поворотами долі, і потім вже ніхто не пам'ятав з чого все почалось. Так і тут - хмаринка нагадувала про доля якого-небудь адмірала і шла розповідь про нього, його родичів, або якісь книги, а потім автор повертався в краї суффлокських пустощів, по яким подорожував. І разом з тим, я не можу сказати, що мені було нецікаво, зовсім навпаки.
21. Селия Рис "Ведьмина кровь"
Це невелика за розміром книга для young alult жіночого роду про дівчинку-дівчину, яка вимушена дістатись до Нового Світу, бо в Старому її родичка постраждала від звинувачення в відьмовстві. Досить цікаво, історія без кінця, але я невпевнена, що він потрібен.
22. Владимир Сорокин "Манарага"
Никогда такого не было и вот опять (с) неначе зустріла старого друга, який питає, ну що в тебе нового, а ти йому, а у тебе? Виявилось, що ця книга просто якийсь портал в минуле, де все приємно-знайоме, умницы, блохи, похорошо, малеchik не толкнул говнеро. І це добре.
23. Филип Казан "Аппетит"
Взірець того, що зветься доброю белетристикою - досить цікава історія середньовічного повара і його кохання. Мені, як зацікавленій особі в кулінарії, було цікаво і приємно читати про всіляки смаки і страви, хоча інколи рентгенівським оком бачила як саме сконструювана ця історія.
24. Мишель Бюссо "Не отпускай мою руку"
Ох і навернув, це просто якийсь другий Чейз. Але цікаво, поки не прочтеш не заспокоїшся).
25. Александр Гаррос, Алексей Евдокимов "Фактор фуры"
Після смерті Гарроса закортіло почитати. Такий трошки треш, чогось йому сильно не вистачило, а десь було досить гарно.
26. Мишель Бюссо Черные кувшинки"
А тут баланс був соблюден - добрий тріллер з непередбаченим сюжетом.
27. Фред Варгас "Холодное время"
Стара добра Варгас повернулась і це було добре. Настільки, що я вже починаю чекати наступний адамбергівський роман.
28. Скарлет Томас "Орхидея съеда их всех"
Чудова авторка, треба ознайомитись з її іншими книгами.
29. Ю Несбё "Жажда"
Мабуть я буду першою людиною, якій не сподобався новий Несбьо - все той же схематизм, не відчуваю Холе як живу людину.
30. Анна Хьоглунд "Про це говорять лише з кроликами"
Ми прочитали з Кирилом одночасно цю невеличку книгу з чудовими малюнками. Вона про те, як бути самотнім з самого дитинства, досить меланхолійна і з відкритим фіналом, що недивно, бо герой росте.
31. Владимир Рафеенко "Долгота дней"
Ця книга швидко нокаутувала мене майже з перших сторінок. Бо вона про війну, яка точиться просто зараз і якої поки що немає кінця. Поки що це найкраща книга півріччя - одночасно хотілось ридати, а деколи я реготала вголос.
32. Ніл Гейман "Скандинавська міфологія"
Досить непогано, доступно і не без нудьги розсказані міфи. Наступний читач, звичайно, Кирило.
33. Антония Байетт "Чудеса и фантазии"
Збірка оповідань, досить примхливих. Деякі з елементами фентезі. Неоднозначне чтиво, але відчувається рука майстрині.
34. Уго Пратт "Корто Мальтезе. Баллада соленого моря"
Цікавий комікс, читала вечір, неначе кіно подивилась.
35. Колсон Вайтхед "Підземна залізниця"
Досить страшна річ про життя дівчини під час рабоволодіння в Америці. Пулітцерівська премія, всі дела.
36. Даниил Хармс "Меня называют капуцином"
Давно хотіла познайомитись з творчістю Хармса, дуже своєрідно, але малюнки-ілюстрації в книзі сподобались більше текстів.
37. Ларс Соби Кристенсен "Герман"
Я розумію чому дитячі критики були в захваті від цієї книги, але також розумію що Кирилові буде нудно її читати, хоч йдеться про хлопчика приблизно його літ. Це типова депресивна книга за його термінологією. Може колись сам прочитає, якщо схоче, але я дуже невпевнена.
38. Ред'ярд Кіплінг "Кім"
Ця книга входить до низки класичної літературі, але тому мені було трохи нудно її читати. Вона непогана, але якась неоднорідна, мабуть тому що досить жваві шматки перемежені з чимось повільним Такі книги добре читати на дачі від безнадії, де я це і робила.
39. 14 друзей хунты
Патріотична добре розпіарена збірка сетератури. Дещо було цікаво, дещо ні. Я знову зробила помилку - не купувати актуальну сетературу - те, що добре в фейсбуці, не добре на бумазі.
40. Каспар Хендерсон "Книга о самых невообразимых животных. Бестриарий ХХІ века"
Цікавий наукпоп з заходом до футурізму. Тварини як привід говорити про інше. Непогана книга, до того ж добре видана.
41. Майкл Шейбон "Лунный свет"
В подорожі мені погано читалось і я подолала цю книгу вже вдома. Не можу сказати, що вона погана або гарна, вона скоріш епічна - з намаганням написати Великий Американський Роман. Але якби я цілком була впевнена, що книга документальна, то вона б справила більше враження.
42. Катерина Калитко "Земля загублених, або Маленькі страшні казки"
Зовсім не страшні, чудові, поетичні, просянуті метафорами, життеві історії. Так, погоджуюсь з думкою що це одна з найкращих книг цього року.
43. Юлия Яковлева "Вдруг охотник выбегает"
Зокортіло почитати ретродетектив. Добре написаний про жахливі часи (початок 30-х років, Ленінград, чистки) і навіть не дуже дратує, що детективна лінія під кінець провисає і трохи скомкана. Чекаю на другу книгу, котра повинна з'явитись от-от.
44. Джош Бейзел "Дикая тварь"
Що це було? Трешачина якась.
45. Эдгар Керет "Семь тучный лет"
Збірка невеличких ессеїв-оповідань з життевими замальовками. Ізі кам ізі гоу.
46-47. Джон Вердон "Зажмурься покрепче", "Загадай число"
Непогані детективи-трілери з декілька затягнутою сімейною лінією головного героя.
48-49. Алан Брэдли "Сэндвич с пеплом и фазаном", "Трижды пестрый кот мяукнул"
Легкі і трошки манірни полудитячі детективи, це вже 7 і 8 з циклу про розумницю дів чинку Флавію. Канадська історія (№7) сподобалась і якось запам'яталась.
50. Доминик Сильвен "Тени и солнце"
Теж продовження детективної довгограючої серії. Трохи незграбна інспекторка Лола Жост і стриптизерша Інгрід - чудова пара.
51. Джоанна Кэннон "Среди овец и козлищ"
Досить непогана річ, з майже хеппі-ендом.Якщо коротко, то про неприйняття (навіть цькування) чужого, іншого в консервативному малому британському селищі.
52. Петер Воллебен "Таємниче життя дерев"
Дуже рада, що українською перекладено цю симпатичну книгу, залишилось ще, щоб її добре розпіарили.
53. Зигмунт Мілошевський "Безцінний"
Товсенний тріллер на 520 сторінок, тут і війна, і містецтво, і кохання. Досить непогано.
54. Алекс Алис "Звездный замок" т. 1
Цікавий комікс для усіх. Мені нагадав навіть не заявленого Жюль Верна, а щось із миядзаківського світу.
55. Агата Кристи. История жизни королевы детектива
Теж комікс, але вже біографічний. Мені було цікаво, бо я і читала і дивилась і Пуаро, і міс Марпл. Гадаю, навіть моїй мамі сподобається.
56-57. "Грёзы Гастона Башляра", Диоген. Человек-собака"
Продовжую збирати полудитячу-полудорослу французську ілюстровану серію про визнанних філософів.
58. Ян Мак-Гвайр "Последний кит. В северных водах"
Така собі копія сімменсьвського "Террору", навіть співпадають деякі лінії, але не скажу що краще або ні.
59. Джон Стейнбек, Роберт Капа "Русский дневник"
Досить цікаві нариси про післявоєнне (1947 р.) життя СРСР, написані як би мовити неупереджено з "тієї" сторони. Є кілька глав про Україну.
60. Мишель Пастуро "Синий. История цвета"
Виявляється були часи, коли синього кольору для суспільства ніби не існувало, а потім він став суперпопулярним.
61. Лусия Берлин "Руководство для домохозяек"
Я не поділяю загального восторгу від Стоунера, а в зв'язку з порівнянням авторки з ним історія повторилась. Досить депресивні оповідання про життя в різних куточках Латинської Америки, в деяких випадках з повторюючимися сюжетами, таке відчуття, що авторка пропрацьовула їх з терапевтичними цілями (але до чого тут я?).
62. Жоэль Диккер "Книга Балтиморов"
Спочатку все йшло досить непогано, але коли автор ступив на теріторію Дони Тартт, якось відчулась механізація, "зробленість" літературного процесу. Полізли непотрібні шви, нагромадження пластів, як при проході льодоколу.
63. Николай Свечин "Тифлис 1904"
Цікаво, як звичайно. Трошки схематично, бо добро завжди перемагає, а головний герой - обов'язково.
64. Юлия Яковлева "Укрощения красного коня"
Якщо забути, що це детектив (який досить помітно провисає), то це дуже сумна книга про знахождення людини в не стільки поганих обставинах, стільки в середині урагану, який вже валить набуте життя з хрумком і захватом.
65. Герман Кох "Глубокоуважаемый господин М."
Книга, в якій більше чем є, і меньше ніж могло б бути. Але досить цікаво. Підліткова лінія сподобалась.
66. Сергій Жадан "Інтернат"
Роуд-книга про буття під час війни. Мені здалася слабшою за рафеєнківську, та більш ядерна. Але непогано. Не знаю, звідки коментатори бачать чудове переродження головного героя в патріота, він просто виживає як може.
67-68. Ще пару книжечок з дитячою серії про філософів AD Marginem, ліньки переписувати назви
69. Инна Шульженко "Вечность во временное пользование"
Щось забагато всього, при чому не всі лінії розв'язані так, щоб я розуміла, до чого вони були. Не вистачає гарного редактора - химерно, інколи доводилось пропускати цілі сторінки; на Париж я не купилась, але дамам базальтового віку сподобається.
70. Дмитрий Быков "Июнь"
Потужна книга. Мені здається, росіяне, коли прочтуть, в більшості своїй повинні відчувати сильні відчуття типу вини і каяття, це, звичайно, якщо вони не вне политики. Треба бути сліпим, щоб не побачити паралелей з сучасністю (з Їх, звичайно, сучасністю), але на диво, рецензії свідчать, що сліпі вміють читати (і вичитується вся ця інтеліентьська метушня на кшалт куда поставити кому).
71. Скарлет Томас "Наваждение Люмаса"
Навіщо я це читала (правда, під кінець дуже по діагоналі). Cпочатку було досить цікаво, але потім пішом магічний реалізм чи фєнтезі, ледь витримала.
72. Катажина Квітковська-Москалевич "Вбити дракона. Українські революції"
Збірка публіцистичний оповідей або життеєвий історій. Після цієї книги надовго пропадає віра в людей і в те, що колись в Україні буде добре.
73. Юлия Никитина "Полуночная земля"
Комікс про дорослішання та пошуки себе. На одну поїздку в метро.
74. Скойтен/Петерс "Падающая девочка"
Зовсім забула, що читала-дивилась. Мені скоріше не сподобалось, якось не вистачило контексту.
75. Сергей Пархоменко "Все сначала"
Збірка кулінарно-життєвих (або навпаки) різного ступені чарівності історій, з рецептами.
76. Николай Свечин "Банда Кольки-куна"
Це, мабуть, найтрагічнійший твір із серії, бо революційна ситуація неминуче наближається, хаос та зміни бентежать головного героя.
77. Александр Бренер "Жития убиенных художников"
Цікавезна неформальна проза, з відчуттями та еросом. Негайно замовила наступну, цього року книгу.
78. Джон Вердон "Питер Пэн должен умереть"
Як на мене значно слабіша книга за попередні. І кудись поділась книга №3 з серії, бо це вже четверта. Багато зачіпок, які можна було цікаво розвинути (наприклад про курей), лишились зачіпками. Герой без страха і упрьока з досить занудною дружиною в черговий раз одержує перемогу над злом.
79. Калеб Карр "Алиенист"
В очікуванні нового серіалу вирішила почитати першеджерело. І воно виявилось досить непоганим - цікавим, похмуро-готичним, але фізіологічно непривабливим.
80. Мишель Пастуро "Черный. История цвета"
Непогано, але на жаль з моєї голови факти використання як синього (попередня книга), так і чорного, швидко ідуть в повітря.
Кирило
1. Richard Adams Watership Down Novel"
Ох, почав читати, поки автор ще був живий, тобто в минулому році. І читав два місяця, при цьому книга йому подобалась, так що моя теорія про швидкість читання і цікавість книги розбита вщент). Переклали українською - оце добра новина.
2. Edgar Allan Poe "The Gold Bug"
Боже, як мені подобалось в дитинстві це оповідання! І тепер прийшла черга Кирила ознайомитись. Без особливих восторгів, "сойдет".
3. Крис Грабенстейн "Библиотечная олимпиада мистера Лимончелло"
Я вже звикла, що може пройти місяц або більше, перш ніж Кирило прочитає нову книгу, тому дуже здивувалась, що вона була прочитана всього десь за тиждень, нечувана швидкість.
4. Мори Кристоф "Матье Идальф и битва на рассвете"
Досить швидко прочитано і з зацікавленністю.
5. Арне Свинген "Баллада о сломанном носе"
Читав зацікавлено і досить швидко.
6. Сергій Гридін "Відчайдушні"
На книзі вказано, що це детектив, але Кирило сказав що не зовсім.
7. David Mitchell "Black Swan Green"
Кирило досить шкидко почитав, здається йому сподобалось. Але потім він сказав, що я йому підсовую депресивні книги.
8. Анна Хьоглунд "Про це говорять лише з кроликами"
9-11. Три Тінтіна англійською мовою. Здається, на цьому все з цим героєм.
12. Лев Гроссман "С кем бы побегать"
Зовсім не пішло після кільких сторінок.
13. Уго Пратт "Корто Мальтезе. Баллада соленого моря"
Заброшена на середині без шансів на відновлення читання.
14. Александр Линевский "Листы каменной книги"
Бачу, що книга цікава Кирилові, але комп'ютер заважає повністю зануритись.
15. Richard Feynmann "Surely You`re Joking, Mr. Feynmann"
Це чоловік скачав на кіндл, бачила як в метро Кирило читав і посміхався.
16. Агата Крісті "Убивство у Східному експресі"
Прослухав аудіокнигу.