Окремі тексти, здається, присутні в сучасній українській гуманітарній літературі самодостатньо і не потребують уваги до себе безпосередньо
( Read more... )
Чит. коментарии ниже. Идеи, которые раскрываются в книгах, были усвоены до прочтения, поэтому знакомство с первоисточником практически ничего не добавило. Я понимаю, конечно, что прочтение первоисточников необходимо (а то бы не читал), но, тем не менее, вот так вот получилось.
Знайомство, навіть побіжне, з Андерсоном неодмінно проявлятиметься в будь-яких ваших міркуваннях на теми, що стосуються національних спільнот. А знайомство з Саїдом чи Вульфом так само впливатимуть на уявлення про кононіалізм. Їхні теорії вже стали вашим надбанням і цеглиною, яку не відкинути так просто.
Дивно, я мабуть якось не дуже вдало висловився. Йдеться про те, що посилання на ці класичні праці стали вже настільки звичними, а їхній вплив настільки істотним, що знайомство безпосередньо з першоджерелом не додало майже нічого нового. Тобто, береш в руки книжку, але наперед знаєш, про що там написано.
Це так здається. Якщо б роботу можна без жодних втрат змісту переказати у парі абзаців літературного огляду, то це була б хрінувата робота.
Нерідко загальновідомість і звичність означає, що найголовніше в книзі пропущено (спільнотою) крізь пальці. Для мене було шоком читання, наприклад, "Протестантської етики" Вебера - автор не стверджує нічого з того, що йому приписується, натомість за методологією випереджає свій час на десятки років.
А то ще наукові революції проштовхуються під маркою якогось "підвищення врожайності стручкових культур". Теж буває.
Кость а это чего за мура какие уявлення за свит що таке гуманитарна литература Мне вообще ничего читать даже не хочется вообще хочу давно быть холостым и необразованным аристократом с девками старыми только дружить склонен так чтобы головой не трахаться от радикального удара Ада так если ебля есть легче голова болит от радикальных ударов типа даже если с памятью плохо что в Аду позиции частного разврата почему юридические установились а Кибернетик Край типа против что у Света такие позиции по ебле на тему груповух озверенных даже
Comments 12
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Йдеться про те, що посилання на ці класичні праці стали вже настільки звичними, а їхній вплив настільки істотним, що знайомство безпосередньо з першоджерелом не додало майже нічого нового. Тобто, береш в руки книжку, але наперед знаєш, про що там написано.
Reply
Нерідко загальновідомість і звичність означає, що найголовніше в книзі пропущено (спільнотою) крізь пальці. Для мене було шоком читання, наприклад, "Протестантської етики" Вебера - автор не стверджує нічого з того, що йому приписується, натомість за методологією випереджає свій час на десятки років.
А то ще наукові революції проштовхуються під маркою якогось "підвищення врожайності стручкових культур". Теж буває.
Reply
Reply
Мне вообще ничего читать даже не хочется вообще хочу давно быть холостым и необразованным аристократом с девками старыми только дружить склонен так чтобы головой не трахаться от радикального удара Ада так если ебля есть легче голова болит от радикальных ударов типа даже если с памятью плохо что в Аду позиции частного разврата почему юридические установились а Кибернетик Край типа против что у Света такие позиции по ебле на тему груповух озверенных даже
Reply
Reply
Leave a comment