Львів еротичний
Originally posted by xtosjko at Львів еротичний
На написання цього посту мене сподвиг forko. Тому всі претензії, тапочки та гнилі яблука відправляйте йому :)
Свою розповідь про Львів еротичний я почну з найвідомішого львівянина у світі - Леопольда Ріттера фон Захер-Мазоха.
Народився він у 1836 році ось у цьому будинку
Саме тут знаходилося поліцейське управління, в якому служив його батько. В цьому ж будинку жила родина Мазохів. А якщо памятати. що в ті часи пологових будинків не було і жінки народжували вдома, то це означає, що тут він і народився :)
І щоб більше не повертатися до цього будинку... Від нього йде вуличка. Зараз - Дорошенка, раніше - Жовтнева, а як ще раніше - не знаю. Але за бабці Австрії на цій вулиці знаходилися дуже дорогі бутіки. Сюди приходили на закупи тільки банкіри, графи, судї та інші "грошові мішки". Але в один момент виручка в магазинах упала, бо ж "мішки" перестали сюди приходити. Виявилося, що по тротуарах вулички почали прогулюватися повії і підморгувати клієнтам. Звісно, добропорядним галицьким дружинам таке не подобалося. І вони влаштовували своїм чоловікам, які були помічені на цій вуличці, добрячу сімейні скандали. (Про те, як дружини взнавали, що їхні чоловіки там були, історія змовчує.) Чоловікам набридло оправдовуватися, що вони ходять на закупи, а не за повіями, і вони просто перестали відвідувати цю вулицю. Через що власники крамниць змушені були звернутися до поліції з вимогою прогнати дівчат з їхньої вулиці.
Але повернемося до Мазоха.
Ви ж знаете, що Леопольд Мазох був доктором права і мав одне безневинне хоббі - він писав новелли та романи. Саме в своїх романах він описував деякі сексуальні досвід та фантазії. Ну звісно, що знаєте. Але чи читали ви його опуси? А я - читала. Чи то в мене фантазія не розвинена, чи щось інше, але ніякої еротики, тим більше мазохізму я там не знайшла. Він писав дуже нудно і сучасники справедливо вважали його графоманом и бездарністю. Його твори в ті часи популярністю не користувалися. Як і зараз.
Також мені пощастило почути-подивитися кантату-ораторію Олександра Козаренка "Венера в хутрі". Абсолютно нееротично.
Термін "мазохізм" ввів в ужиток німецький психіатр Річард фон Крафт-Ебинг. Йому, мабуть, твори Мазоха видалися надто взбудливими та еротичними.
Але як би там не було, але ми вже звикли до терміну "мазохізм" і деякі навіть уміло його використовують. Наприклад, у Львові поставили памятник Мазоху.
Туристам пропонують засунути руку в кишеню, щоби нащупати... Що? З цим питанням я причепилася до скульптора Володимира Цісарика, який зробив памятник.
"Ну що знаходиться в кишені Мазоха?"
"Те, що й має бути у кишені кожного чоловіка, та ще й побільше?" - відповідав він мені.
"Невже гаманець?" - висловлюю припущення я.
Якщо зважити, що скульптор ліпив Мазоха з себе, то... Ну так, я його змусила полчервоніти. Що ж поробиш, зла я.
До речі, ось вам скульптор поруч з Мазохом. Схожі? Хтось мені сказав, що складки на штанях схожі.
А ось фото скульптури на початку роботи. Виявляється, є такий напрямок - роденівський. Тобто, спочатку скульптуру проліплюють голою. А вже потім її одягають. Так що таким міг бути Мазох в натурі. Але не забувайте, що Володимир Цісарик ліпив його з себе.
Також на Личаківському цвинтарі є могила з надгробним каменем і надписом - Мазох. Тут похований дідо Леопольда Мазоха. Могила невелика, надгробний камінь - стелла. Я дуже довго кружляла біля неї, поки мене не тикнув носом в неї працівник кладовища.
Хоча працівники не радять чужим самостійно ходити там. Кажуть, блуд може вчепитися. Тобто, людина буде блукати по кладовищу, а вийти не зможе.
На написання цього посту мене сподвиг forko. Тому всі претензії, тапочки та гнилі яблука відправляйте йому :)
Свою розповідь про Львів еротичний я почну з найвідомішого львівянина у світі - Леопольда Ріттера фон Захер-Мазоха.
Народився він у 1836 році ось у цьому будинку
Саме тут знаходилося поліцейське управління, в якому служив його батько. В цьому ж будинку жила родина Мазохів. А якщо памятати. що в ті часи пологових будинків не було і жінки народжували вдома, то це означає, що тут він і народився :)
І щоб більше не повертатися до цього будинку... Від нього йде вуличка. Зараз - Дорошенка, раніше - Жовтнева, а як ще раніше - не знаю. Але за бабці Австрії на цій вулиці знаходилися дуже дорогі бутіки. Сюди приходили на закупи тільки банкіри, графи, судї та інші "грошові мішки". Але в один момент виручка в магазинах упала, бо ж "мішки" перестали сюди приходити. Виявилося, що по тротуарах вулички почали прогулюватися повії і підморгувати клієнтам. Звісно, добропорядним галицьким дружинам таке не подобалося. І вони влаштовували своїм чоловікам, які були помічені на цій вуличці, добрячу сімейні скандали. (Про те, як дружини взнавали, що їхні чоловіки там були, історія змовчує.) Чоловікам набридло оправдовуватися, що вони ходять на закупи, а не за повіями, і вони просто перестали відвідувати цю вулицю. Через що власники крамниць змушені були звернутися до поліції з вимогою прогнати дівчат з їхньої вулиці.
Але повернемося до Мазоха.
Ви ж знаете, що Леопольд Мазох був доктором права і мав одне безневинне хоббі - він писав новелли та романи. Саме в своїх романах він описував деякі сексуальні досвід та фантазії. Ну звісно, що знаєте. Але чи читали ви його опуси? А я - читала. Чи то в мене фантазія не розвинена, чи щось інше, але ніякої еротики, тим більше мазохізму я там не знайшла. Він писав дуже нудно і сучасники справедливо вважали його графоманом и бездарністю. Його твори в ті часи популярністю не користувалися. Як і зараз.
Також мені пощастило почути-подивитися кантату-ораторію Олександра Козаренка "Венера в хутрі". Абсолютно нееротично.
Термін "мазохізм" ввів в ужиток німецький психіатр Річард фон Крафт-Ебинг. Йому, мабуть, твори Мазоха видалися надто взбудливими та еротичними.
Але як би там не було, але ми вже звикли до терміну "мазохізм" і деякі навіть уміло його використовують. Наприклад, у Львові поставили памятник Мазоху.
Туристам пропонують засунути руку в кишеню, щоби нащупати... Що? З цим питанням я причепилася до скульптора Володимира Цісарика, який зробив памятник.
"Ну що знаходиться в кишені Мазоха?"
"Те, що й має бути у кишені кожного чоловіка, та ще й побільше?" - відповідав він мені.
"Невже гаманець?" - висловлюю припущення я.
Якщо зважити, що скульптор ліпив Мазоха з себе, то... Ну так, я його змусила полчервоніти. Що ж поробиш, зла я.
До речі, ось вам скульптор поруч з Мазохом. Схожі? Хтось мені сказав, що складки на штанях схожі.
А ось фото скульптури на початку роботи. Виявляється, є такий напрямок - роденівський. Тобто, спочатку скульптуру проліплюють голою. А вже потім її одягають. Так що таким міг бути Мазох в натурі. Але не забувайте, що Володимир Цісарик ліпив його з себе.
Також на Личаківському цвинтарі є могила з надгробним каменем і надписом - Мазох. Тут похований дідо Леопольда Мазоха. Могила невелика, надгробний камінь - стелла. Я дуже довго кружляла біля неї, поки мене не тикнув носом в неї працівник кладовища.
Хоча працівники не радять чужим самостійно ходити там. Кажуть, блуд може вчепитися. Тобто, людина буде блукати по кладовищу, а вийти не зможе.