химерно - дивне )
(укр.) ЗАЛЕЖАТИ = ЗА + ЛЕЖАТИ (?) <=> (рос.) ЗАВИСЕТЬ = ЗА + ВИСЕТЬ (???) :)))
... чесно кажучи, оба словотвори дивні... "завісєть", ймовірно, є похідною від "завіснуть", але викрутас змісту чарІвний )...
але й "залЕжати" теж доволі оригінально... "залежАти" має значення "відлежАти" (боки, наприклад)....
якщо подивитися на інші подібні дієслова:
запивати/запити
забивати/забити/збити
закривати/закрити/скрити
закопати
заговорити
залягати/залягти
то видно, що "за+лежати = залЕжати" для позначення функціонального якогось зв"язку - то доволі химерна конструкція )
ну а "завісєть" - то взагалі )))
Поглянемо ще на сукупність суміжних понять, позначених спорідненими словами:
укр.рос.
лежАти
налЕжати
належно
залЕжати
залежність
залежний
залежно
старанно
лежать
принадлежать
надлежаще
зависеть
зависимость
зависящий
зависимо
прилежно
Ну, доволі очевидно, що словотвір української мови і в тому випадку є більш послідовним....
але! поза тим:
укр.білор.пол.чех./слов.словен.
серб./
хорв.
болг.рос.залежатизалежацьzależeć
záviset
závisieť
odvisneзависити
zavisitiзависятзависеть
от цікаво, чому російська належить до східно-слов'янської мовної групи? )
а яка логіка словотвору у литовців?
залежати - priklausyti
слухати, підкорятись - klausyti
запитувати - klausti
ставати на коліна - klaupti
покласти - pakloti
тобто, виглядає, що в литовській "залежний" лінгвістично споріднене з нашим "покладистий"... ага.... тоді стає зрозумілою й логіка українського словотвору: "залежний" - той хто "за+лягає, виявляючи свою підпорядкованість, покору", в литовському варіанті - "той, хто кладеться ниць".... ну а в російському - теж ясно )))
напевно, в інших - відносно менш чисельних - слов'ян меншою була й відпірність до староцерковної (старослов"янської) мови... а у випадку росіян та сербів - навпаки, староцерковна мова стала знаряддям розбудови держав...
пригадую, я вже раніше десь писав подібним чином про слова "захоплюватись - восхищаться"... в сенсі, що в українській "захоплення" утворено від "хапати", а в російській "восхищение" - від "хитить" ) ... ото ж бо й воно!!!....
... чесно кажучи, оба словотвори дивні... "завісєть", ймовірно, є похідною від "завіснуть", але викрутас змісту чарІвний )...
але й "залЕжати" теж доволі оригінально... "залежАти" має значення "відлежАти" (боки, наприклад)....
якщо подивитися на інші подібні дієслова:
запивати/запити
забивати/забити/збити
закривати/закрити/скрити
закопати
заговорити
залягати/залягти
то видно, що "за+лежати = залЕжати" для позначення функціонального якогось зв"язку - то доволі химерна конструкція )
ну а "завісєть" - то взагалі )))
Поглянемо ще на сукупність суміжних понять, позначених спорідненими словами:
укр.рос.
лежАти
налЕжати
належно
залЕжати
залежність
залежний
залежно
старанно
лежать
принадлежать
надлежаще
зависеть
зависимость
зависящий
зависимо
прилежно
Ну, доволі очевидно, що словотвір української мови і в тому випадку є більш послідовним....
але! поза тим:
укр.білор.пол.чех./слов.словен.
серб./
хорв.
болг.рос.залежатизалежацьzależeć
záviset
závisieť
odvisneзависити
zavisitiзависятзависеть
от цікаво, чому російська належить до східно-слов'янської мовної групи? )
а яка логіка словотвору у литовців?
залежати - priklausyti
слухати, підкорятись - klausyti
запитувати - klausti
ставати на коліна - klaupti
покласти - pakloti
тобто, виглядає, що в литовській "залежний" лінгвістично споріднене з нашим "покладистий"... ага.... тоді стає зрозумілою й логіка українського словотвору: "залежний" - той хто "за+лягає, виявляючи свою підпорядкованість, покору", в литовському варіанті - "той, хто кладеться ниць".... ну а в російському - теж ясно )))
напевно, в інших - відносно менш чисельних - слов'ян меншою була й відпірність до староцерковної (старослов"янської) мови... а у випадку росіян та сербів - навпаки, староцерковна мова стала знаряддям розбудови держав...
пригадую, я вже раніше десь писав подібним чином про слова "захоплюватись - восхищаться"... в сенсі, що в українській "захоплення" утворено від "хапати", а в російській "восхищение" - від "хитить" ) ... ото ж бо й воно!!!....