Колись ми будемо беззубими,

Смішними, старими придурками.

Ми заграватимемо, покрехтучючи,

заїдаючи пиво пігулками.

Ми зустрінемося в парку зранечку,

я годуватиму голубів, а ти - песика.

Я скажу: тобі пасує лиса зачіска!

Ти відповісиш, що я пахну персиком.

І я, нахилившись низько-низько,

прошепчу голосно-голосно:

До кого - до тебе чи мене, котику,

Потягнемо ( Read more... )

Моя улюблена дівчинка. Харизма перекрикує навіть відсутність голосу)))

Click to view

А ви бачили колись, щоб рибу доїли?:)

Click to view

10 лютого, себто завтра, о 18:00 у галереї "Мінус 4" (вул. Артема 37-41, територія ресторації «Старомак», другий поверх) стартує виставка Нікіти Власова. Арт-проект має назву "Без зайвих слів ( Read more... )

Если бы больше хлопотала ресницами ( Read more... )

( Read more... )

Вийшла замітка про моє волосся у "Високому замку".

«Ховаю коси у кишені ( Read more... )

Від відчуття чужого таланту у мене іноді йде обертом голова.

Ти кажеш, в Любові як крові ( Read more... )

You can watch this video on www.livejournal.com

Думаю, може і собі вивчити цей танок ;)