Останній день мій настрій піднімало це фото!
Називається, як люди тріщать по швам від задоволення від Берліну)
Хтось перший, хтось не перший, а хтось за компанію.
Ну от просто "Я ЗАРАЗ ЛУСНУ" (с)

( Read more... )

Стосунки це божевільне чортове колесо.
Коли вже вириваєшся з однієї петлі, миттєво попадаєш в іншу. (чи це вже американські гірки?..)

коли все ніби владналося, заспокоїлось. все на своїх місцях...
мізки закипають, дах зриває і люди починають біситися без причини.

я обожнюю зиму. але цього разу вона принесе мені найважчі випробування...

одна хороша людина, якої давно немає поруч. він прийшов і сказав. я був. просто вони сказали, що краще вам знати, що мене нема, поки мені не стане краще. він посміхався спокійний як ніколи. в нього були чорні штані і тельняшка. а я дивилася на нього без жодного остраху, хоча ще місяць тому клала квіти на його могилу. було тепло, сідало сонце. ми ( Read more... )

Мій організм раптово  усвідомив, що він робив останні 2 тижні.

а саме - не спав, нервував, пив, працював і отримував передози емоцій. загалом, тьху тьху, позитивних.

тепер він готовий відключитися коли завгодно і де завгодно.
бос пропонує відпочити, а нові проекти не сплять.


( Read more... )

Вчора була чарівна погода. через епідемію  людй було ще менше, тому сонця і золота - безліч.
Ну і ще вчора був початок кінця. 
мені терміново потрібен новий яестиваль, щоб попуститися від попереднього. занадто він був вже обтяжений подіями та враженнями.

зараз трохи сумно. знову бачу цю кількість самотнього часу.

в мене якась валшебная здатність ( Read more... )

 повторюю мантру в періоди нервових загострень:

"я нічого нікому не винна. я й так роблю просто величезну послугу. мають бути вдячні вже за те, що є"

(власне кажучи, це так і є)

ну от. ще кілька повторів і можна засинати)

А ви лунатік?
Я зовсім не сова. і так само не айворонок. іноді можу сидіти всб ніч, іноді (зазвичай коли не треба) виробась на пів слові.

Якось взяла собі за звичку дивитися в вечері якесь кіно. так, не вибираючи, просто клацаючи канали. Так от. закінчилось все тим, що я лежачи в подушках прокинулась з двома пультами в руках (ага, без цього прогресу ( Read more... )

Коже день я засинаю пізно. Дуже пізно.
Не через те, що не хочу спати, а через те, що НЕ ХОЧУ. Бо не хочу завтрашнього дня. хочу одразу післяпісля після завтрашнього. так щоб прокинутися, а все вже пройшло, як сон. і проблеми вже всі вирішені.

кожен ранок в мене "не мудренее". прокидаюся я важко і похмуро і всі проблеми здаються ще більш нереальними ( Read more... )

Весь цей ярмарок марнославства і вся ця метушня мене неймовірно виснажує. І в даній ситуації я кажу вже не про Тиждень Моди, а про фестиваль Молодість. Нажаль ярмарка там більше за будь-що інше. 
Тому я намагаюся ставитися до всього, як до тимчасового явища і істерично хіхікаю.

А взагалі, для справжнього щастя потрібно так мало. І водночас дуже ( Read more... )

Приїхали батьки,
І в мене такі ж відчуття як у дитинстві. Але вони ніяк не пов'язані з батьками.

На нашому проспекті, а точніше на трьох "нашій вулиці" гуляють люди. Родинами, парами, компаніями.  
Мені нагадує літній радянський променад з бідончиками до бочки КВАС.

Сьогодні вимоги в публіки поскромніше, а тара посолідніша. Замість жовтої бочки всі ( Read more... )