Сьогодні захотілось поговорити..
Справа в тому, що я дуже дивно відношусь до свята Валентина!! Я його не святкую! Можливо, тому, що в нашій сім.ї так склалось, що ми дуже рідко даруємо одне одному подарунки. Не знаю, правильно це чи ні, але вже як є.
Якщо в нас якесь свято, то ми просто кудись йдемо, чи то в кіно, чи то театр, чи то просто якась затишна кафешка.. зустрічаємось з друзями або їдемо в інше місто прогулятись.
В цьому році, скажу відверто, трохи стало прикро, що нема уваги і вітань.. Адже на вулиці тільки і зустрічала або якісь кульки у формі сердечок, або парочки за руки йшли в невідомому напрямку..
я теж йшла, але лишень на тренування :)
Мушу розказати, що ходжу в тренажерку. Вчора було третє заняття. Дуже болить все тіло, таке враження, що кістки поламані :) але це всього навсього крепатура. Я майже 3 роки не займалась спортом..Далось взнаки. Що мене здивувало?! Дуже багато ходить дітей, саме так підлітків, їм років по 13-15, а вони вже дбають за свою фігуру, не їдять солодкого і правильно харчуються і щораз зважуються. В мої 13-15 такого не було.
Так от, повертаючись, з тренування, коли вже ставало геть тошно, що ніхто не вітає - мене привітали :) Якась клоунеса вгостила цукеркою!! Приємно
Так що в кожного був свій день валентина.