Ось і я дійшла до вінтажику-вінтажику, сухих квітів і мереживних серветочок. І, не повірите, вони мені справді подобаються!
Тим часом склалася в мене невеличка серія про дівчаток виробництва 19го століття, живуть вони у школі-пансіонаті десь в Англії, зовні - майже однакові, а от що в них на душі - про це вже штуки розкажуть. Серія вже майже ( Read more... )

То я пожартувала)
Зі святом усіх, хто святкує)


( Read more... )

( Read more... )

Дурію від цієї пісеньки взагалі і від голосу зокрема.

Click to view

поїхали) Назбиралося в мене тут всякого різного, буду складати сюди по крапелиночці. Почну зі своїх улюблених маків, від яких мені, мабуть, зовсім скоро дах зірве))
Отже, браслетик з чеського скла (обожнюю скляні квіточки)) і металу.


( Read more... )

( Read more... )

Колишня шкільна робота, разом з нудною рутиною приносила ще й невеличкі приємності у вигляді несподіваних шматиків-цікавинок. Моя улюблена притча, наприклад, вигулькнула під час пошуку чтива на урок до Великодніх свят.

( власне, улюблена притча )

Поруч з нашим столиком у кафешці бавився хлопчик рочків п'яти, насправді зайнявши усю територію кафешки. Він був дослідником, космонавтом, рятівником світу, а потім роботом, супроводжував усю пригоду дзвінкими коментарями про те, що відбувається навколо нього. Десь між рятівником і роботом до нього спробувало приєднатися хлоп'я трохи молодше, ( Read more... )

у Той Самий Особливий ДС знайшла букет у своїх дверях. Про нього - день, тобто - знає одна людина, точніше, лише одна вона ставиться до нього з такою серйозністю. З якоюсь маніакальною пристрастю ця людина вишукує мене скрізь і всюди в мережі - щоправда, я не зовсім розумію, для чого - і щороку в цей день нагадує про свою нездорову феноменальну пам ( Read more... )

Так, це частина того самого фотосету прикрас, ось лише до самих прикрас я ніяк не доберуся. Але ж я - знане ледащо, так що менше з тим. Отже, вашій увазі - сеанс естетичної насолоди!:)


( Read more... )