Нєт прєдєла ізобрєтатєльності работніків міліції
В прєдвєрії видачі дипломів мені нада було в прощальний раз із'єбнутись і утєрять студентський. Без нього, панятна, корєшок не получіш (Паші має бути знайоме і блізке сєрцу моє теперішнє состояніє, помню його n-не кол-во років тому на плацу с тим же грузом). Но поскіки заяц я стреляний ( толі дєло с паспортом було), прямічком крокую у віддлення міліції сталічного метрапалітену. Там в прісутсвіі розовощьокіх і паджарих стражей порядку брешу по проформі: проізошло на петровкі, падонків не помню - ззаді стояли, в ковіньці - мокументи, мелкі купюри і білєт в кінотеатр, сумка без слідов наруги, відкрита( "дєвушка, ну хіба так можна лєгкомислєнно до своїх вєщєй, ше й в транспорті?" - потуплююсь і ківаю, ізображая повне согласіє і сміренность). Кароче, всі діла, протокол, "с моіх слов написано правильно", хатя одним-єдиним реченням, імєя глубако ввіду всякі там ізлішества, тіпа пунктуації і орфографії ("спрямувала себе в напрямку до м. Контрактова площа"). Каже: "Зайдіт во вторнік , сержант Ананько (!!) вам видасть довідку ". Я радуюсь такому опєратівному (акакже!) рішенню проблєми, тим більше, шо врємєні - до пятниці. Іду во вторнік - Ананько, сей доблєсний страж, на виізді. Срєда - аналагічно, Четвер - нєзамєнімий Ананько апять іспалняє свій служебний долг, ПЯТНІЦА (йоптфаюмать) - нема... На прохідній дєжурний вальяжно совєршає обзвон всєх гіпотетіческіх діслокацій Ананька (мля, мені бігти на работу треба, єлі вирвалась), патом ше мінут 10 морщіт лоба, чеше лисіну під фуражкой, натужно думає (ну, ну, ну, ну)..... і наконєцта ліцо єво озаряєца улибкой і він ізрєкає: " Вспомніл, точна, він же вам довідку ПОЧТОЙ ВАМ ВІДІСЛАВ" .... .... ... Занавєс.....