-
(Untitled)
мені раптово захотілося видалити усі свої віртуальні профілі.
я подумаю про це завтра (с) -
(Untitled)
жінка живе у будинку на березі моря. там хвилі пестять гальку і жодної живої душі.
щодня вона носить квіти святій маргариті - покровительці моряків, а потім на велосипеді їде дорогою-серпантином до найближчого ринку, купує овочі і свіжий хліб.
ближче до вечора вона починає хвилюватися, виходить на веранду, де фіранки танцюють вальс у парі з бризом ( Read more... ) -
неймовірне поруч*
You can watch this video on www.livejournal.com -
(Untitled)
п’ять років життя поза межами дому, вроджене прагнення самостійності і патологічний потяг до креативу та оздоблення всього навколо, перемістив необхідність власного простору на верхівку піраміди моїх потреб. я вже приблизно окреслила в своїй голові яку спальню/кухню/ванну хочу і мої руки вже нестерпно сверблять, щоб нарешті почати втілювати ідеї в ( Read more... ) -
(Untitled)
у самых счастливых людей нет всего лучшего.
но они извлекают все лучшее из того, что есть.
счастье в том, чтобы хотеть то, что у тебя есть.
а не в том, чтобы иметь то, что хочешь (с)
у новорічну ніч я традиційно забула загадати бажання, але усі наступні дні наполегливо прошу у Всесвіту трошки сили і мудрості сприймати удари м’якше. бо інколи вони ( Read more... ) -
дрібниці
друга ранку. я, закутана ковдрою, повзу на кухню робити чай, бо болить горло і просто хочеться чаю ( Read more... ) -
Лі
не уявляю, як жила б без твоїх розмов про все на світі / без сліз під музику і фільми, і сміху у найвідповідальніші моменти / без наших сварок зі спецефектами і дуетів під ретро фм / без слів-паролей і отих твоїх: "хочеш чаю?", "побудь зі мною", "не йди...".
це найзворушливіше, що я коли-небуть чула. так рідно...
з днем народження, Лі*
( Read more... ) -
(Untitled)
волосся коротко знову. коротше, ніж будь-коли цього разу ( Read more... ) -
(Untitled)
Не знаю, известно ли тебе, что леса переселяются?
Стоит им сняться с места, и они начинают медленное и долгое движение в поисках места получше.
Охотнее всего они отправляются в путь осенью. Как птицы... (с)
Милорад Павич
"Ящик для письменных принадлежностей"
( Read more... )
