Про стереотипы - точно. Я до 8 класса ненавидела украинский, пока не пришла новая учительница со своей искренней любовью к украинскому языку, которая и в быту разговаривала на украинском (а это был самый восток Луганской области), которая показала нам другую укринскую литературу. Помню, как я удивилась, что есть книги не про "бідне українське селянство", читая "Перехресні стежки" Франка. Дальше были "Жовтий князь" Барки, "Вогнене коло" (не помню автора), и любимейшая мною "Тигролови" Багряного.
Да, я про "Перехресні стежки" упомянуть забыла. Тоже прекрасный образчик "городской" украинской культуры. Я о лучших украински произведениях узнала из институтской программы. А со школьной программой прям беда: с одной стороны, она состоит либо из гнетущих, либо из "ура-патриотических" произведений. С другой - преподают совковые тётки, которым положить и на "бідне українське селянство", и на какую-либо национальную идею.
Дякую за підтримку) На жаль, фразочки типу "телячья мова" чи "жлобский язык" виникають не на порожньому місці. На сході та півдні країни українську мову можна найчастіше почути від хлопців та дівчат, які з біляшами залазять у маршрутку і, регочучи, їх поїдають. Відношення до мови формують її носії. Коли ж потряпляєш у західноукраїнське місто, де століттями панує міська культура, до якої і Донецьку, і Києву на данний момент, дуже далеко, то офігіваєш. Ці люди спілкуються українською. Ці культурні, інтелігентні люди. Зовсім інше враження.
"Проблема в том, что все, кто говорит о триедином русском народе, одном языке и общих корнях, не в состоянии этого сказать ни по-украински, ни по-белорусски"
Comments 74
Помню, как я удивилась, что есть книги не про "бідне українське селянство", читая "Перехресні стежки" Франка. Дальше были "Жовтий князь" Барки, "Вогнене коло" (не помню автора), и любимейшая мною "Тигролови" Багряного.
Reply
Reply
Я о лучших украински произведениях узнала из институтской программы. А со школьной программой прям беда: с одной стороны, она состоит либо из гнетущих, либо из "ура-патриотических" произведений. С другой - преподают совковые тётки, которым положить и на "бідне українське селянство", и на какую-либо национальную идею.
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
(The comment has been removed)
На жаль, фразочки типу "телячья мова" чи "жлобский язык" виникають не на порожньому місці. На сході та півдні країни українську мову можна найчастіше почути від хлопців та дівчат, які з біляшами залазять у маршрутку і, регочучи, їх поїдають. Відношення до мови формують її носії.
Коли ж потряпляєш у західноукраїнське місто, де століттями панує міська культура, до якої і Донецьку, і Києву на данний момент, дуже далеко, то офігіваєш. Ці люди спілкуються українською. Ці культурні, інтелігентні люди. Зовсім інше враження.
Reply
Reply
Reply
Reply
Рефлекторная имперская спесь.
Reply
Reply
Leave a comment