"Доти, доки існуватимуть вікна, найменше створіння на землі матиме свою частку свободи"

як на мій смак, доволі психоделічна історія одержимості одним чоловіком, яка виросла в слізну психосоматику і невроз.

часом зустрічаючи мене на вулиці, сусідка з суміжної квартири поміж інших запитань цікавиться, чи не заважають нам скавуління її псів. я щоразу кажу, що все гаразд, бо дійсно не заважають, хоч часом їх чути вранці, ці звуки не так ріжуть вухо, як майже щовечірні верески з квартири вгорі - особливий штиб спілкування жінки з власною донькою молодшого ( Read more... )

поміж іншим, про те, як ситуативні дрібниці впливають на важливі рішення.
про фріків, про самотність, про числа, звісно... про те, як закручує життя і куди кожен вирішує прямувати.

життя находить наче хвилі. ти лежиш на березі безпомічною рибою, очікуючи припливу, сподіваєшся, що чекання не буде фатально довгим. а тоді тебе раптом підхоплює нестримний потік, затягує в круговерть і лише встигай ворушити плавцями, аби тебе не оглушило. хвилі підтовхують, допомагають рухатися, часом вдало скеровують. ти потрапляєш в глибочінь, ( Read more... )

хлопчина в тролейбусі поряд вже перед кінцевою дістав зошит, розгорнув на останній сторінці (було цікаво, який у цього милого хлопчини з кучериками почерк), тож я зазирала у зошит, де прочитала: "у тебе гарні щось закреслене очі ( Read more... )

гостра форма книжкового ескапізму з котозалежністю, ускладнена прокрастинацією і екзистенційною кризою

таємний блокнот, поезія буднів і шість пар близнюків, і ще це більш реально після 35, каже Нет (хоч не певна, чи реально це для мене), втім, схоже, ця ідея стає нав'язливою ( Read more... )

наближаються... дні божевільних приготувань і виснажливих застіль. я раптом втямила (крім того, що не люблю застіль - то вже відомий для мене факт), що для мене різдвяні свята - привід для родинного збіговиська і я радше навідаюся до бабусі, аніж готуватиму щось вдома ( Read more... )

Іронічна історія про невдалу спробу самогубства і життя з її наслідками, про хороших друзів, які залишаються з тобою попри все, про велику купу жахливих родичів, від яких немає куди подітися, про улюблену справу і про те, що іноді (часом доволі часто) таки варто говорити правду і будь що буде ( Read more... )