Я и в самом деле не знал, куда иду, целиком положившись на свои ноги, которые в подобных случаях умнее головы. Ноги привели меня на цетнтральную улицу городка, носившую имя Свободы.
«Славно, - подумал я. - Свободы я, кажется, достиг. Вопрос в том, что мне теперь с этой свободой делать».
Справа от меня показалось здание почтамта. Продолжая
(
Read more... )
Comments 42
(The comment has been removed)
Reply
Доброго дня!Завжди вважала Васильків провінційним містечком, а Ви так гарно його презентували)))Самогону,щоправда, не вживаю, тому не можу підтвердити чи спростувати його якість, але про ядерний удар сподобалось))) Дякую Вам за чудову розповідь,дуже сподобався головний герой.Щось мені підказує, що він дещо схожий на автора)))Чекаю Ваших цікавих розповідей !
Reply
Reply
Leave a comment