2011
Прекрасний рік.
Побував:
- Петербург
- Львів (ох... вкотре вже? %))
- Мінськ (вдруге і знов на травневі - це вже стає звичкою %))
- Харків (вдруге)
- Полтава
- Суми (вдруге)
- Придунав’я, Одещина (Ізмаїл, оз.Ялпуг, с.Плавні, Кілія, Приморське, Вилкове, Білгород-Дністровський, Затока; Одеса - вдруге). Кілія forever.
- Івано-Франківськ (утретє)
- Карпати (Кваси, г.Близниця, г.Великий Котел (Геришаська), г.Стіг, Ясіня)
- знову Львів (ох!)
- е... наче все %)
- Отже, вперше в житті побував у горах. Обмежусь одним словом: неймовірно. Ну і ще: вже не можу дочекатись наступного разу.
- Вперше в житті побував на весіллі (дякувати, не своєму) та захисті кандидатської дисертації (аналогічно).
- В принципі, вистачило б уже й того, що за цей рік я бачив захід сонця на Фінській затоці та плюхався з жабками в Дунаї. І десь там майже на Близниці бачив, як повз (крізь?) мене пропливають хмари. Що ще треба для щастя %)
- Нарешті почав активно займатись Кіноклубом. Що тішить. Долучайтесь (-:О
- Багато знайомств, просто дуууже багато. Велика частина з них - завдяки Кіноклубу.
- Бачився з людьми, яких принаймні цього року точно не очікував побачити. Дехто навіть приїхав із Павловська Токіо.
- Взагалі багато цікавих зустрічей, розмов, спільних поїздок. Було дуже гарно. І затишно. Вдячний.
- Підсумки по книжках, як завжди, будуть окремо. Художніх прочитано явно менше, ніж хотілось. Натомість прочитано та проглянуто купу статей і книжок за фахом. Із перемінним успіхом.
- Наука-наука... В жовтні нарешті зареєструвався в бібліотеці ім.Вернадського і там теж трохи часу провів. Згадав, що таке ксерокс %) Ну і взагалі. Побачив, як воно - «десь там, де живе...»
- У жовтні-грудні пройшов дистанційний курс із баз даних від Stanford University. Дуже цікаво. Отримав 296/323 (порівняно з основною масою це доволі-таки скромно).
- Трохи програмував. Ну вже зовсім трохи. %) Як завжди. Втретє взявся за C#. Це вже стає смішно))
- У травні-червні склав кандмінімум із філософії та англійської. Хотів іще з німецької, але не дали. І добре, бо я би стільки всього відразу не витяг %) Але на заняття сумлінно ходив.
- Помінявся науковий керівник. Два роки (магістратуру та перший рік аспірантури) боявся, що мене от-от до цього теперішнього запишуть, а post factum побачив, що так, навпаки, набагато краще. Отак-то.
- Перша опублікована наукова стаття. Друга дописана. Індивідуальний план на рік майже виконав. Майже, бо:
- З липня по вересень абсолютно забив на науку, натомість урешті-решт вишив собі вишиванку (до того жодної взагалі не мав). Заготовку (готову сорочку крім вишивки) та нитки купив у Львові, візерунок обрав із книжки. Недоспані ночі та ранки))
- Десь тоді ж зрозумів, що таки краще вставати й лягати раніше. З перебоями та перервами (із об’єктивних і суб’єктивних причин), але більш-менш перелаштувався на засинання до 1-ї ночі та прокидання десь о 8-й. Принаймні, коли це від мене залежить. Бо перед тим у мене графік був стабільно зсунутий години на 3-4 пізніше.
- Ледь не забув))) Три чи чотири місяці репетицій. Соло-гітарист із мене не вийшов. %) Від самого початку не мав часу серйозно тим займатись, але було просто в кайф прийти пограти. На тому рівні, як є. А тоді зрозумів, що треба кидати або це, або все інше. І кинув гітару. Наука мені важливіше. Оце три роки, як узяв до рук гітару - завжди було як хоббі, і хай далі буде. Трохи вмію і досить, може, колись припече навчитись краще - тоді побачим)) Добре, що влітку відклав купівлю електроакустики на осінь. Восени потреба відпала %)
- Ще, як і завжди, було трохи концертів: Маша и Медведи, De/Vision (ох не того я від них очікував...), Moby, Muse (вдруге), Infected Mushroom, Flёur (тричі %)). І, мабуть, на стільки ж інших виступів спершу хотів прийти, а тоді передумав. І все ж прикро за вересневий Mor ve Ötesi, там по часу не склалось прийти. Але нічо. Ще колись приїдуть)
- ...Ах так. Відмовився від м’яса (рибу, яйця та молочне ще їм). За підсумками майже 10 місяців скажу, що самопочуття приблизно таке саме. Принаймні описати якусь конкретну різницю я не в змозі. Єдине - психологічно дуже тішить, що не їм %) Ну і ще різниця, що мені того м’яса вже й не хочеться. Відвик. Причому доволі швидко, за місяць уже й не дивився. А раніше ж м’ясо любив - страх. Основний продукт харчування. Без скількох речей ми насправді можемо обійтись...
Наче все... це так із основного)))
Дякую всім, хто весь цей час був поруч :)
«Дякую, що були з нами, будьте і надалі» ^_^
Побував:
- Петербург
- Львів (ох... вкотре вже? %))
- Мінськ (вдруге і знов на травневі - це вже стає звичкою %))
- Харків (вдруге)
- Полтава
- Суми (вдруге)
- Придунав’я, Одещина (Ізмаїл, оз.Ялпуг, с.Плавні, Кілія, Приморське, Вилкове, Білгород-Дністровський, Затока; Одеса - вдруге). Кілія forever.
- Івано-Франківськ (утретє)
- Карпати (Кваси, г.Близниця, г.Великий Котел (Геришаська), г.Стіг, Ясіня)
- знову Львів (ох!)
- е... наче все %)
- Отже, вперше в житті побував у горах. Обмежусь одним словом: неймовірно. Ну і ще: вже не можу дочекатись наступного разу.
- Вперше в житті побував на весіллі (дякувати, не своєму) та захисті кандидатської дисертації (аналогічно).
- В принципі, вистачило б уже й того, що за цей рік я бачив захід сонця на Фінській затоці та плюхався з жабками в Дунаї. І десь там майже на Близниці бачив, як повз (крізь?) мене пропливають хмари. Що ще треба для щастя %)
- Нарешті почав активно займатись Кіноклубом. Що тішить. Долучайтесь (-:О
- Багато знайомств, просто дуууже багато. Велика частина з них - завдяки Кіноклубу.
- Бачився з людьми, яких принаймні цього року точно не очікував побачити. Дехто навіть приїхав із Павловська Токіо.
- Взагалі багато цікавих зустрічей, розмов, спільних поїздок. Було дуже гарно. І затишно. Вдячний.
- Підсумки по книжках, як завжди, будуть окремо. Художніх прочитано явно менше, ніж хотілось. Натомість прочитано та проглянуто купу статей і книжок за фахом. Із перемінним успіхом.
- Наука-наука... В жовтні нарешті зареєструвався в бібліотеці ім.Вернадського і там теж трохи часу провів. Згадав, що таке ксерокс %) Ну і взагалі. Побачив, як воно - «десь там, де живе...»
- У жовтні-грудні пройшов дистанційний курс із баз даних від Stanford University. Дуже цікаво. Отримав 296/323 (порівняно з основною масою це доволі-таки скромно).
- Трохи програмував. Ну вже зовсім трохи. %) Як завжди. Втретє взявся за C#. Це вже стає смішно))
- У травні-червні склав кандмінімум із філософії та англійської. Хотів іще з німецької, але не дали. І добре, бо я би стільки всього відразу не витяг %) Але на заняття сумлінно ходив.
- Помінявся науковий керівник. Два роки (магістратуру та перший рік аспірантури) боявся, що мене от-от до цього теперішнього запишуть, а post factum побачив, що так, навпаки, набагато краще. Отак-то.
- Перша опублікована наукова стаття. Друга дописана. Індивідуальний план на рік майже виконав. Майже, бо:
- З липня по вересень абсолютно забив на науку, натомість урешті-решт вишив собі вишиванку (до того жодної взагалі не мав). Заготовку (готову сорочку крім вишивки) та нитки купив у Львові, візерунок обрав із книжки. Недоспані ночі та ранки))
- Десь тоді ж зрозумів, що таки краще вставати й лягати раніше. З перебоями та перервами (із об’єктивних і суб’єктивних причин), але більш-менш перелаштувався на засинання до 1-ї ночі та прокидання десь о 8-й. Принаймні, коли це від мене залежить. Бо перед тим у мене графік був стабільно зсунутий години на 3-4 пізніше.
- Ледь не забув))) Три чи чотири місяці репетицій. Соло-гітарист із мене не вийшов. %) Від самого початку не мав часу серйозно тим займатись, але було просто в кайф прийти пограти. На тому рівні, як є. А тоді зрозумів, що треба кидати або це, або все інше. І кинув гітару. Наука мені важливіше. Оце три роки, як узяв до рук гітару - завжди було як хоббі, і хай далі буде. Трохи вмію і досить, може, колись припече навчитись краще - тоді побачим)) Добре, що влітку відклав купівлю електроакустики на осінь. Восени потреба відпала %)
- Ще, як і завжди, було трохи концертів: Маша и Медведи, De/Vision (ох не того я від них очікував...), Moby, Muse (вдруге), Infected Mushroom, Flёur (тричі %)). І, мабуть, на стільки ж інших виступів спершу хотів прийти, а тоді передумав. І все ж прикро за вересневий Mor ve Ötesi, там по часу не склалось прийти. Але нічо. Ще колись приїдуть)
- ...Ах так. Відмовився від м’яса (рибу, яйця та молочне ще їм). За підсумками майже 10 місяців скажу, що самопочуття приблизно таке саме. Принаймні описати якусь конкретну різницю я не в змозі. Єдине - психологічно дуже тішить, що не їм %) Ну і ще різниця, що мені того м’яса вже й не хочеться. Відвик. Причому доволі швидко, за місяць уже й не дивився. А раніше ж м’ясо любив - страх. Основний продукт харчування. Без скількох речей ми насправді можемо обійтись...
Наче все... це так із основного)))
Дякую всім, хто весь цей час був поруч :)
«Дякую, що були з нами, будьте і надалі» ^_^