2oI4
Іще один надзвичайний рік. Із запланованого на 2014-й не зроблено не те що половину, а взагалі майже нічого. Безпрецедентно %)
Зате було багато непередбачуваного. І навіть у позитивний бік.
Поїздки. Не густо. На травневі свята провів пару днів у Підгайцях на Тернопільщині (хто б міг подумати), ще побував у Зарваниці, про яку був трохи більше начуваний, ну і власне у Тернополі - вперше, але, на жаль, лише на пару годин. Треба буде якось заїхати ще, бо гарно :) А, ну і по дорозі до всіх тих місць уже кільканадцятий раз був проїздом (на день) у Львові.
Ще наприкінці червня / початку липня була неймовірна кількаденна поїздка до Мінська, де мене вже вкотре гостинно прийняв spadar_bielarus %) Було мегакруто (як і завжди), ось тільки дорогою туди в потязі я сильно застудився. Спершу було ще більш-менш, але останній день узагалі довелося провести на кухні за гарячим чаєм. А початково планували того дня ще заїхати в Могилів. Ну вже іншим разом.
На якісь інші поїздки не було спершу часу, а тоді вже й бажання. Втома (більше моральна, ніж фізична) взяла своє. Відповідно й гір цьогоріч теж не було. Може, наступного року. Там файно.
Книжки. Дочитав багато того, що довгий час відкладав. Але багато з того списку ще попереду. Підсумки стандартно будуть у червні.
Робота в університеті. Цього року було значно веселіше, ніж торік, бо за браком кадрів на кафедрі мені довелося вже читати лекції з інформатики %) Щоправда, максимум це було для групи в 22 студентів (українською), а стандартно - взагалі по 5-7 осіб, бо це наш університет почав торік набирати для понтів англомовні групи, а попиту на ці всі нові віяння ще як такого немає. Бувало, для двох людей проводив заняття :-/ До речі, задля цих груп мені ще довелося в червні скласти іспит із англійської на сертифікат від нашого ж таки ВНЗ.
Веселіше, ніж торік, було і через більше загальне навантаження. Лабораторні і практичні - це ж теж круто, а особливо під час сесій, коли тобі за день можуть здати, наприклад, 88 лабораторних і 19 доповідей. %)
Приймальна комісія. Це в мене було замість літньої відпустки. %) Теж доволі цікавий досвід. Завдяки цьому тепер узагалі знаю півфакультету нашого :о) Загалом робота непогана, якби це не тривало 5-6 тижнів майже без вихідних, іще й іноді з 9-ї до 21-ї :-/
Робота над дисертацією виходить на завершальний (сподіваюсь) етап, не в останню чергу завдяки новому закону «Про вищу освіту», через який від усіх "боржників" вимагають захиститись до наступної осені. Ну і також завдяки тому, що я нарешті перестав займатись усім підряд і нічим конкретно, а засів за текст і за код програми. Щоправда, це справа нескінченна %)
Угорськомовний клуб, здається, занепав - принаймні, мені перестали приходити запрошення. А я, у свою чергу, був і радий, що вже не доводиться придумувати різні відмазки, чому я весь час спізнююсь чи раз по раз не приходжу :-/
Кіноклуб півроку чекав на нових ведучих, а коли в червні вони таки знайшлись, то щось там у них не склалось. І досі. Ну бажаю їм успіху в наступному році. А може, ще інші нові ведучі знайдуться. Для себе вирішив, що сам не повертатимусь, бо хоча хороших речей у світі є безліч (музика, література, інша творчість, фільми, мандри), але покликання у кожного своє (свої), і нехтувати ним(и) заради посвячення себе чомусь іншому все ж не варто. А цим (тобто нехтуванням) я якраз і займався останні пару років. Я за те не шкодую, було по-своєму файно, але треба рухатись далі.
Про ситуацію в країні я нічого нового не скажу. Але у двох словах: зміни, які почались торік і які, на жаль, іще не скоро завершаться, як не крути, були неминучі та необхідні. Я певен, що без змін було би ще тільки гірше. Печально, що 2014-й забрав стільки життів і накоїв стільки лиха. Та що вдієш, шлях до реальних позитивних змін рідко буває безболісним. Тож чекатимемо й віритимемо у краще. І буде краще.
Гарного всім 2015-го і... до зустрічі :о)
Зате було багато непередбачуваного. І навіть у позитивний бік.
Поїздки. Не густо. На травневі свята провів пару днів у Підгайцях на Тернопільщині (хто б міг подумати), ще побував у Зарваниці, про яку був трохи більше начуваний, ну і власне у Тернополі - вперше, але, на жаль, лише на пару годин. Треба буде якось заїхати ще, бо гарно :) А, ну і по дорозі до всіх тих місць уже кільканадцятий раз був проїздом (на день) у Львові.
Ще наприкінці червня / початку липня була неймовірна кількаденна поїздка до Мінська, де мене вже вкотре гостинно прийняв spadar_bielarus %) Було мегакруто (як і завжди), ось тільки дорогою туди в потязі я сильно застудився. Спершу було ще більш-менш, але останній день узагалі довелося провести на кухні за гарячим чаєм. А початково планували того дня ще заїхати в Могилів. Ну вже іншим разом.
На якісь інші поїздки не було спершу часу, а тоді вже й бажання. Втома (більше моральна, ніж фізична) взяла своє. Відповідно й гір цьогоріч теж не було. Може, наступного року. Там файно.
Книжки. Дочитав багато того, що довгий час відкладав. Але багато з того списку ще попереду. Підсумки стандартно будуть у червні.
Робота в університеті. Цього року було значно веселіше, ніж торік, бо за браком кадрів на кафедрі мені довелося вже читати лекції з інформатики %) Щоправда, максимум це було для групи в 22 студентів (українською), а стандартно - взагалі по 5-7 осіб, бо це наш університет почав торік набирати для понтів англомовні групи, а попиту на ці всі нові віяння ще як такого немає. Бувало, для двох людей проводив заняття :-/ До речі, задля цих груп мені ще довелося в червні скласти іспит із англійської на сертифікат від нашого ж таки ВНЗ.
Веселіше, ніж торік, було і через більше загальне навантаження. Лабораторні і практичні - це ж теж круто, а особливо під час сесій, коли тобі за день можуть здати, наприклад, 88 лабораторних і 19 доповідей. %)
Приймальна комісія. Це в мене було замість літньої відпустки. %) Теж доволі цікавий досвід. Завдяки цьому тепер узагалі знаю півфакультету нашого :о) Загалом робота непогана, якби це не тривало 5-6 тижнів майже без вихідних, іще й іноді з 9-ї до 21-ї :-/
Робота над дисертацією виходить на завершальний (сподіваюсь) етап, не в останню чергу завдяки новому закону «Про вищу освіту», через який від усіх "боржників" вимагають захиститись до наступної осені. Ну і також завдяки тому, що я нарешті перестав займатись усім підряд і нічим конкретно, а засів за текст і за код програми. Щоправда, це справа нескінченна %)
Угорськомовний клуб, здається, занепав - принаймні, мені перестали приходити запрошення. А я, у свою чергу, був і радий, що вже не доводиться придумувати різні відмазки, чому я весь час спізнююсь чи раз по раз не приходжу :-/
Кіноклуб півроку чекав на нових ведучих, а коли в червні вони таки знайшлись, то щось там у них не склалось. І досі. Ну бажаю їм успіху в наступному році. А може, ще інші нові ведучі знайдуться. Для себе вирішив, що сам не повертатимусь, бо хоча хороших речей у світі є безліч (музика, література, інша творчість, фільми, мандри), але покликання у кожного своє (свої), і нехтувати ним(и) заради посвячення себе чомусь іншому все ж не варто. А цим (тобто нехтуванням) я якраз і займався останні пару років. Я за те не шкодую, було по-своєму файно, але треба рухатись далі.
Про ситуацію в країні я нічого нового не скажу. Але у двох словах: зміни, які почались торік і які, на жаль, іще не скоро завершаться, як не крути, були неминучі та необхідні. Я певен, що без змін було би ще тільки гірше. Печально, що 2014-й забрав стільки життів і накоїв стільки лиха. Та що вдієш, шлях до реальних позитивних змін рідко буває безболісним. Тож чекатимемо й віритимемо у краще. І буде краще.
Гарного всім 2015-го і... до зустрічі :о)