Інколи дивишся мистецтво, живопис графіку з монітору, чи картини, чи зображення з одягом, різне... І ніби як не відчуваєш різниці... Дивишся ніби як перед собою в світло-сірий бліклий-вицвілий екран... Який обезцвічує, наповнює байдужістю, й обезцінює екзістенціальне... Втрачаєш зміст буття, втрачаєш зміст існування... Все сприйняття заповнює
(
Read more... )