-
Десь дуже далеко (або пекельний сон)
Не пам'ятаю, коли востаннє, реально нормально із чогось жартувала чи сміялась. Жарти в мене дурні, більше схожі на сарказм. Я не знаю, як і коли висплюсь, хоча не це важливо. Важливіше те, що останній місяць більше схожий на сон. Ніби спиться і сниться таке, що й уявити не могла, коли влаштовувалась на нову роботу.
По-перше, завжди так - в ( Read more... ) -
Мотивація на майбутнє
Так було завжди: найлегше - це просто піти, від усього, нехай за плечима залишаються великі проблеми, а попереду ще більші. По суті чим більше тікаєш від одного невирішеного питання, тим глибше поринаєш в інше.
Я ще не впевнена (і в цій невпевненості і є вся проблема), але те до чого я йду зараз мені дуже потрібне, і я цілком свідомо сприймаю ( Read more... ) -
Настрій Муракамі
Нікому невідомо наскільки сильно він (чи вона) хоче жити, так само як і невідомо наскільки сильно він не цікавиться життям і не хоче відігравати ніякої ролі взагалі. Пусте місце і все... І відбувається це до тієї разючої миті, яка раз і назавжди все змінює.
Думаю, в моєму житті такої миті ще не було. Просто не бачу сенсу в тій роботі, яку виконую ( Read more... ) -
Лише спалах від тебе.
...Мені ще ніколи не було так погано, так самотньо, так гірко думати про своє буття тут. Якщо лию сльози через якийсь фільмець, то що буде далі зі мною і ще я хотіла б знати, коли закінчаться ці безкінечні пошуки моєї половинки. Може для мене в цьому світі не існує отієї половини взагалі?... Можливо, є лише я і все. І КРАПКА. Все решту допише ( Read more... ) -
Філософія над владою часу
Це так здавалося б безглуздо... В мене є час багато на що, тільки не для себе. Час на дурний переклад, на безсоння, на думки про завтрашній день і навіть на те, щоб за півгодини виконати те чи інше завдання на роботі. Тільки не для себе!
Як парадоксально раніше не було куди себе подіти. Коло знайомств було обмеженим, думки були сірі і надто вже ( Read more... ) -
Фільм тижня (для мене)
Я кіноман (чи -ка) і річ не в тім, що просто люблю фільми, в мене останнім часом спостерігається гостра увага саме до тих фільмів, які так чи інакше відкривають мені те, хочу побачити в людях, те, що бачу повсякдень і на що закриваю очі... Наступного разу напишу тут список, які сподобались найбільше.
Скажімо, я ніколи не раджу подивитись фільм, ( Read more... ) -
Один із листів.
Знаєш я хотіла, так хотіла прийти якось туди, де чути звуки джазу, де невловимо-терпко-гіркувато пахне кавою, на місце (вуличку), яка нагадує мені не мене, бо там так спокійно в ритм б'ється серце, ніби налаштоване на створені для нього ноти. Хвилювання перейшло межу моїх сподівань. Я тут постійно створюю свої ноткові настрої для похмурих днів. ( Read more... ) -
Не підвладне часу... почуття
Читаю "Самотність в мережі ( Read more... ) -
Такі не логічні ми.
В чому логіка, де вона? Чи варто її шукати?
Знаєш, коли в одній сім'ї ростуть двоє різних людей - це так... так природно дикоМи різні. Дуже навіть. Кожен симпатичний по-своєму і кожен здатен на все, щоб ( Read more... ) -
Настрій іншого життя.
Останнім часом тижні почали перетворюватись на короткі дні (за якими не встигаєш, як трамвай, який не наздоженеш на шпильках), дня на хвилини. І справа не в плині часу, щось інше, дещо що не силі вимовити.
Чесно - мабуть зараз віддала б половину життя за те, щоб повернутись за студентську лаву, там хоча б усвідомлювала, хто я і кому потрібна ота ( Read more... )