Дуб "Чорна ніч" в Одесанськім Хаджибеї (пісня "Ой у 1791 році")
Так ії співають нащадки тих, що залишилися:
Тарас Житинський - Ой у 1791 році
Альбом "Козацькі пісні України"
http://www.youtube.com/watch?v=_UhBWggRRDk
Так ії співають нащадки тих, що поїхали:
Ансамбль "Казачий Круг"
Историческая песня кубанских (черноморских) казаков.
http://www.youtube.com/watch?v=R6gkOO894-0
Слова пісні:
Ой, у тисяча сімьсот
Та й дев'яносто першім році
Прийшов указ від цариці -
Йти на Кубань-ріку. | (2)
Прощай наше Подніпров'я,
Славна Україна,
Не з охотой покидаєм,
А що скажеш - не питаєм. | (2)
Ой, судили-рядили,
З ким прощались-сперечались,
Гей, на мир дуба посадили. | (2)
А що скаже пан Чепига,
Та й ще Головатий,
Гей, третий край нам оживати. | (2)
А, як будем проживати,
Бусурмана воювати,
Гей, таку славу здобувати. | (2)
Прощавайтеся із нами,
Таврія море та лимани
Гей, одесанський кочубей. | (2)
В море ми горой ходили,
Славу здобували,
Гей, військо чорноморськоє кріпили. | (2)
А у нашім краї брати нерубаї,
А чи живі, чи здорові,
Через море питаєм?.. | (2)
Ой, у тисяча сімьсот
Та й дев'яносто першім році
Прийшов указ від цариці -
Йти на Кубань-ріку. | (2)
"О ПЕРЕСЕЛЕНИИ ЧЕРНОМОРСКИХ КОЗАКОВ (описание конца 1791 года): Южная «часть Провинции с самого начала предназначалась для верных Черноморских козаков, а они уже распорядились ею, поселив там своих ветеранов и разместив канцелярию своего управления. Число тех, кто там уже обосновался… составляет 6000 душ населения (из 26000 общего населения от современных Николаева и Балты до Одессы и Тирасполя в 1791 году.- В.П.). Маловероятно, что, однажды обосновавшись тут, они согласятся сменить свое местожительства на полуостров Тамань, который им уступили согласно последующим распоряжениям".»
Перед тим як роз"їхатися (хто на Тамань, хто за Дунай- на землі що залишились непідконтрольними Рос. Імперіі, а хто залишивши військову справу і ставши "нерубаями"- щоби оселитися чі в Нерубайському- це селище і досі є пригородм Одеси, чі в інших місцевостях одесчини), козацтво влаштувало прощальний бенкет, і в пам"ять цієї тяжкої події на тому місці (між тодішнім мітом Гаджибеем і також тоді вже існувавшим козацьким хутором Чубаївка- що нині став районом міста) посадило дуб.
Назвавши його "Чорна ніч":
Текст на правій таблиці:
"Дуб Чорна Ніч
Саджений року 1792 на розстанях нерубаїв із чорноморцями з козацької столиці Війська на Кубань".
Хто хоче впевнитися,- росте і досі. Адреса:
місто Одеса, Бульвар Шевченка, на розі провулка Матросова (напроти Політеха).
Обдивитися в інтернеті місце де росте дуб можна, якщо на Гугл-мапі Одеси помаранчову людинку поставити на проспект Шевченко спиною до Політеха. Дуб справа від Макдональдса- на знімку трошкі вглибині прямо за тролейбусною зупинкою.
* * *
До дати, котру сьогодні святкують як "День заснування Одеси" (посеред ніби-то безлюдного Дикого Поля по велєнію матушкі Єкатєріньі") залишалося ще 2 роки.
Про цю брехню тут :
- Поздравляю одесситов с днём украденной истории города Сегодня- день переименования Гаджибея в Одессу
Тарас Житинський - Ой у 1791 році
Альбом "Козацькі пісні України"
Click to viewhttp://www.youtube.com/watch?v=_UhBWggRRDk
Так ії співають нащадки тих, що поїхали:
Ансамбль "Казачий Круг"
Историческая песня кубанских (черноморских) казаков.
http://www.youtube.com/watch?v=R6gkOO894-0
Слова пісні:
Ой, у тисяча сімьсот
Та й дев'яносто першім році
Прийшов указ від цариці -
Йти на Кубань-ріку. | (2)
Прощай наше Подніпров'я,
Славна Україна,
Не з охотой покидаєм,
А що скажеш - не питаєм. | (2)
Ой, судили-рядили,
З ким прощались-сперечались,
Гей, на мир дуба посадили. | (2)
А що скаже пан Чепига,
Та й ще Головатий,
Гей, третий край нам оживати. | (2)
А, як будем проживати,
Бусурмана воювати,
Гей, таку славу здобувати. | (2)
Прощавайтеся із нами,
Таврія море та лимани
Гей, одесанський кочубей. | (2)
В море ми горой ходили,
Славу здобували,
Гей, військо чорноморськоє кріпили. | (2)
А у нашім краї брати нерубаї,
А чи живі, чи здорові,
Через море питаєм?.. | (2)
Ой, у тисяча сімьсот
Та й дев'яносто першім році
Прийшов указ від цариці -
Йти на Кубань-ріку. | (2)
"О ПЕРЕСЕЛЕНИИ ЧЕРНОМОРСКИХ КОЗАКОВ (описание конца 1791 года): Южная «часть Провинции с самого начала предназначалась для верных Черноморских козаков, а они уже распорядились ею, поселив там своих ветеранов и разместив канцелярию своего управления. Число тех, кто там уже обосновался… составляет 6000 душ населения (из 26000 общего населения от современных Николаева и Балты до Одессы и Тирасполя в 1791 году.- В.П.). Маловероятно, что, однажды обосновавшись тут, они согласятся сменить свое местожительства на полуостров Тамань, который им уступили согласно последующим распоряжениям".»
Перед тим як роз"їхатися (хто на Тамань, хто за Дунай- на землі що залишились непідконтрольними Рос. Імперіі, а хто залишивши військову справу і ставши "нерубаями"- щоби оселитися чі в Нерубайському- це селище і досі є пригородм Одеси, чі в інших місцевостях одесчини), козацтво влаштувало прощальний бенкет, і в пам"ять цієї тяжкої події на тому місці (між тодішнім мітом Гаджибеем і також тоді вже існувавшим козацьким хутором Чубаївка- що нині став районом міста) посадило дуб.
Назвавши його "Чорна ніч":
Текст на правій таблиці:
"Дуб Чорна Ніч
Саджений року 1792 на розстанях нерубаїв із чорноморцями з козацької столиці Війська на Кубань".
Хто хоче впевнитися,- росте і досі. Адреса:
місто Одеса, Бульвар Шевченка, на розі провулка Матросова (напроти Політеха).
Обдивитися в інтернеті місце де росте дуб можна, якщо на Гугл-мапі Одеси помаранчову людинку поставити на проспект Шевченко спиною до Політеха. Дуб справа від Макдональдса- на знімку трошкі вглибині прямо за тролейбусною зупинкою.
* * *
До дати, котру сьогодні святкують як "День заснування Одеси" (посеред ніби-то безлюдного Дикого Поля по велєнію матушкі Єкатєріньі") залишалося ще 2 роки.
Про цю брехню тут :
- Поздравляю одесситов с днём украденной истории города Сегодня- день переименования Гаджибея в Одессу